Еволюція ДНК і всі мавпи світу
Біохіміки з усього світу беруть участь у грандіозному проєкті під назвою “розшифрування мови молекули ДНК людини”. Але звідки виникла сама ця фантастична молекула? Еволюція?
“Все премудрістю сотворил єси…”1Пс. 103:24
Молекула ДНК зберігає особливу інформацію, коли вибудовує чотири хімічні сполуки в суворо визначеному порядку, подібно до того, як абетка Морзе передає послання за допомогою всього трьох символів – крапки, тире та паузи.
Порядок, у якому розташовуються ці чотири елементи, визначає як характерні ознаки організму, так і, власне, суть організму – людина це чи, скажімо, календула.
Еволюція
Вчені досягли великих успіхів у приєднанні до вже існуючої молекули ДНК нових ділянок, копіюванні фрагментів ДНК, синтезі ланок ДНК зі складових частин та розшифруванні коду молекули ДНК.
Але, як це дуже часто буває, саме на підставі всіх цих умінь ми робимо висновок, що нам відомо та походження самої молекули. А це зовсім не відповідає дійсності.
Наука поки що навіть не наблизилася до пояснення того, яким чином молекула ДНК могла виникнути без участі розумного задуму (тобто створення).
Ось лише деякі з проблем, які необхідно вирішити вченим-матеріалістам, перш ніж робити безапеляційні заяви про походження життя:
- Будівельні елементи дійсно вступають у реакцію та зв’язуються… але не у формі спіралі, характерної для молекули ДНК. Як же виникла перша спіраль, якщо зараз така спіраль не виникає?
- Щоб синтезувати таку ж складну й велику молекулу, як найпростіший фрагмент ДНК, потрібна величезна кількість енергії. Однак ця молекула настільки сприйнятлива до енергії, що легко розпадається. У клітині діє безліч механізмів, які оберігають молекулу від розпаду. Як першій молекулі вдалося вижити до появи всіх цих захисних механізмів? Тут не еволюція..
- Це – не випадкова та безглузда молекула. Вона передає конкретну корисну інформацію, необхідну для створення та розвитку організму. Звідки взялася ця закодована інформація?
- Для створення копій необхідно функціонування конкретних білків, але для створення необхідних білків потрібна ДНК. Як же кожній із цих структур вдавалося існувати до появи іншої?
Є й безліч інших серйозних проблем, які неможливо вирішити, якщо не визнати існування Розумного Творця. Однак нам пропонують лише одне пояснення – випадкові процеси.
За умови досить довгого часу, кажуть нам, може статися будь-що (наприклад, мавпа зможе надрукувати на друкарській машинці весь текст Британської енциклопедії).
Але давайте вдамося до теорії ймовірностей і поставимо запитання: «Скільки ж мавп (або часу) необхідно для того, щоб випадково надрукувати хоча б назву – Encyclopedia Britannica?»
Імовірність того, що мавпа насамперед надрукує буку «Е», дорівнює 1 до 39 (за кількістю клавіш на англійській клавіатурі). Імовірність того, що вона надрукує поспіль спочатку “Е”, а потім “n”, дорівнює 1/39 x 1/39. Отже, можливість, що мавпа відразу правильно надрукує назву Британської енциклопедії, становить 1/1036.
Навіть якщо наші мавпи виявляться надзвичайно здібними і терплячими друкарками та будуть робити по одній спробі в секунду безперервно протягом усього передбачуваного віку Всесвіту (15 мільярдів років), на це все одно знадобиться 100 000 000 000 000 000 000 мавп.
Тобто, якби ми мали достатню кількість мавп, щоб заповнити ними кожен квадратний метр поверхні Землі, уклавши їх штабелями висотою в одну милю (1609 м), так, щоб кожна з них робила по одній спробі в секунду протягом 15 мільярдів років, то, можливо, нам би вдалося отримати правильно надруковану назву … в одному примірнику.
Але, навіть, якщо хоча б одній із мавп вдалося один раз правильно надрукувати назву, як би ми знайшли його серед мільярдів трильйонів неправильних?
Закодована в найпростішій молекулі ДНК інформація незрівнянно складніша за заголовок Британської енциклопедії.
Імовірність появи корисної інформації в молекулі ДНК внаслідок випадкових процесів виражається не настільки астрономічним числом – і все одно означає абсолютну неможливість.
Наука чітко доводить, що життя не могло статися внаслідок процесів еволюції.
Чому ж ми не розповідаємо про ці наукові факти нашим дітям?
(Ще більше статей – на російськомовній частині сайту N.E.W.O.D.)