Ікона Усікновення глави Іоанна Хрестителя
11 вересня/29 серпня Православна Церква згадує подію Усікновення глави Пророка, Предтечі й Хрестителя Господнього Іоанна – насильницьку смерть великого пророка.
На іконі, що присвячена цій події, зображена сцена мученицької смерті Іоанна Хрестителя, якому за наказом тетрарха Галілеї Ірода відрубали голову.
До нас дійшли ікони Усікновення голови Іоанна Предтечі раннєвізантійської епохи. Це мініатюра з Александрійської хроніки та фрески церкви святого Іоанна Предтечі в Чавушині, що в Каппадокії.
У середньовізантійський період широке поширення одержав такий іконописний сюжет:
у центрі композиції стоїть Іоанн Предтеча, нахилившись над печерою, в якій лежить на трикутному блюді його голова. У його позі поєднані мотиви готовності до смерті та молитовного протистояння. На обличчі Іоанна перед стратою показані страждання та напруга. Іконописець одночасно зображує момент, що передує відсіченню голови та результат страти.
Смисловим центром є відсічена голова Іоанна; його обличчя майстерно промальоване, яке виражає заспокоєність і просвітленість.
Голова Іоанна, що оточена золотим німбом, чітко виділяється на чорному тлі печери. Біля краю печери зображено тонке деревце зі сокирою біля кореню — символом недовговічності земного буття, участі нерозкаяних грішників, які будуть подібно безплідному дереву, зрубані та кинуті до вогню.
Інтерпретація традиційного пейзажного фону у вигляді гір, що піднімаються з виступами, і палаток із двома колонами та вузьким входом відповідають образній побудові ікони.
На деяких іконах зображують момент, коли з шиї Пророка виливається кров, а його кат стоїть над ним і вкладає меч у піхви.
На давньоруських іконах голову пророка Іоанна Хрестителя писали в чаші на тлі храму. По обидва боки від неї були написані монахи, священнослужителі й імператор Костянтин.
Часто давньоруські іконописці зображували Святого схиленим зі зв’язаними попереду руками, при цьому воїн заносив над ним меч.
Також іноді на іконах зображають винуватицю вбивства Саломею з блюдом, дочку нечестивої Іродіади, як уособлення гріха та всього нечестивого, що призводить до смерті. Вона так підкорила царя Ірода своїм зухвалим танцем, що той пообіцяв виконати будь-яку її примху. Дівчина попросила на блюді голову Пророка.
Ікони з перерахованими сюжетами можна побачити, наприклад, на фресках у соборі Різдва Богородиці Антонієвого монастиря у Великому Новгороді (1125 рік), у Спасо-Преображенському соборі Мірожского монастиря в Пскові (близько 1140 року), церкви Благовіщення на Мячині в Великому Новгороді (1189 рік).
(Ще більше статей – на російськомовній частині сайту N.E.W.O.D.)
