Чудо святого архістратига Божого Михаїла

6/19 вересня Православна Церква святкує Чудо святого архістратига Божого Михаїла в в Хонах (Колосси, Фригія).

У Фригійському місті Колоссах (згодом місто називалося Хони), поблизу міста Ієраполя, в Малій Азії, стояв храм на честь святого Архістратига Михаїла. Його побудували над джерелом цілющої, чудотворної води. Про походження цього джерела розповідають так.

Коли весь всесвіт був охоплений темрявою язичництва, в Ієраполі люди шанували величезну страшну єхидну. Їй збудували храм і приносили жертви, якими й годували її.

У той час із проповіддю Євангелія в Ієраполь прибули святі апостоли Іоанн Богослов, Філіпп, Варфоломей і сестра Філіппа Маріамія. Вони своїми молитвами вбили єхидну, а тих, хто вклонявся їй, навернули до Істинного Бога.

Ставши на місці, яке називалося Херотопа, святі пророкували, що на ньому засяє благодать Божа і що це місце буде відвідувати Воєвода Небесних Сил святий Архістратиг Михаїл.

Невдовзі на тому місці забило джерело чудотворної води, від якого отримували зцілення хворі, й багато хто з них хрестився в ім’я Святої Трійці.

Тоді в Лаодикії жив деякий еллін, у якого єдина дочка була німою від народження. Якось вночі йому з’явився Ангел Божий і повелів привести дочку до джерела, що знаходиться в Херотопі.

Прийшовши на місце, що вказав Ангел, батько помолився Єдиному в Трійці Богу та святому Архістратигу Михаїлу, влив в уста дочки воду з джерела, і вона стала здатна говорити.

Прославивши Бога, той чоловік хрестився разом із дочкою та всіма домашніми, що прийшли з ним, а потім побудував над чудотворним джерелом церкву на честь Архістратига Михаїла.

Через 90 років після цього прийшов туди з Ієраполя десятирічний отрок Архип і почав служити при церкві паламарем. Він жив подвижницьки: тренував тіло стриманням, а душу – чеснотами, тому багатьох невірних навернув до Христа.

Чудо в Хонах

Нечестиві елліни, ненавиділи святого мужа та не терпіли чудес, які відбувалися від джерела, тому вирішили засипати джерело землею, а святого Архипа вбити.

Коли елліни наблизилися до джерела, з води вийшло вогненне полум’я та відігнало їх, а в тих, що мали намір вбити Архипа, раптом омертвіли руки.

Нечестиві не напоумилися чудом Божим і замислили змішати джерело з річковою водою, направивши течію ріки Хрисос, яка протікала ліворуч церкви, на святе місце.

Коли вони це зробили, то за повелінням Божим ріка потекла праворуч церкви. Тоді елліни вирішили затопити церкву та джерело водами рік, що виходили з вершини гори, біля підніжжя якої розташовувалася церква. Для цього вони почали копати глибокий і широкий рів і запрудили ті ріки, щоб зібралося багато води.

Бачачи це, Архип молив Бога та святого Архістратига про порятунок.

Через десять днів нечестиві пустили води річок на святий храм. Молячись у церкві, Архип почув голос, який велів йому вийти назовні.

Коли Святий вийшов із церкви, йому з’явився Архістратиг Михаїл. Архангел повелів водам зупинитися, і вони піднялися у височінь подібно до високої гори. Потім Архістратиг вдарив жезлом у великий камінь, що знаходився біля вівтаря, і зобразив на ньому хресне знамення.

Одразу ж почувся грім, земля затрусилася, а камінь розділився навпіл, утворивши в собі ущелину. Михаїл повелів водам увійти в цю ущелину, і з того часу вони почали текти цим шляхом через камінь.

Нечестивці осоромилися, а християни звеселилися та постановили святкувати день, в який звершилося це чудо. Місце ж, на якому воно відбулося, назвали «Хони», тобто занурення.

Інші чудеса. Печера у Сипонті.

Благодійник християнського роду, святий Архістратиг Михаїл, звершив багато інших чудес. Згадаємо про деякі з них.

Між Адріатичним морем і горою, що називається Гарган, є місто Сипонт. Отари одного з жителів того міста паслися під горою, і якось один віл відстав від стада. Довго шукав його той чоловік зі слугами і, коли знайшов на вершині гори біля дверей однієї печери, втомлений, з гнівом пустив в нього стрілу, щоб убити його.

Однак стріла, повернулася назад і вразила самого чоловіка. Єпископ міста звернувся до Бога з благанням відкрити йому ту таємницю.

І ось, у видінні з’явився єпископу Архістратиг Михаїл і сказав, що він це місце обрав собі та бажає часто відвідувати його й допомагати людям, які приходитимуть із молитвою.

Після триденного посту єпископ із кліром та народом піднялися на гору та знайшли в камені печеру з тісним входом. Вони не наважувалися увійти та молилися ззовні. З того часу люди почали часто приходити на те місце для молитви.

Якось неаполітанці підійшли до Сипонта, щоб захопити його. Жителі Сипонта почали молитися Архістратигу про порятунок. І ось, почувся сильний грім, гора Гарган затрусилася й вкрилася хмарами, неаполітанці зі страху почали тікати.

Жителі Сипонта переслідували ворогів ззаду, а святий Архістратиг вражав їх із висоти громом і блискавкою.

Повернувшись з перемогою, громадяни Сипонта пішли з єпископом і кліром на гору до печери й побачили там на мармурі слід невеликої людської ноги, добре відтиснутий, як на глині.

Усі цілували слід Архангела, дякували Богу та Архістратигу Михаїлу, а на тому місці вирішили побудувати церкву.

Однак Архістратиг знову з’явився єпископу та сказав, що храм уже готовий, і наказав звершити в ньому Літургію.

Тоді знайшли в камені витесану невелику церкву в вигляді печери. На тому місці звершувалося багато чудес і зцілень.
За все це славимо Отця, і Сина, і Святого Духа і звеличуємо навіки святого Архістратига Михаїла. Амінь.

(Ще більше статей – на російськомовній частині сайту N.E.W.O.D.)