Хрест – сила віри

Прийдуть часи безбожжя та гонінь, і буде треба, аби ми сповідали Христа перед людьми й тиранами, навіть через мучеництво, бо Хрест – сила віри.

***

У Хресті Христовому зібрано все вчення Євангелія. Христос був розіп’ятий на Хресті, і Хрест привів Його до Воскресіння.

Христос немислимий без Хреста. Якщо ми відокремимо Христа від Хреста, Він перестане бути Христом, який спасає.

…якщо ми відокремимо від життя християнина розп’яття свого гріховного життя, то отримаємо мирське християнство, яке не може піднести нас морально та духовно.

Хто добре пізнав цей сенс, це послання Господа, хто віритиме та дотримуватиметься його, той стане істинним, справжнім учнем і рабом Христовим. Христос для нас є досконалим прикладом, якому ми повинні слідувати та наслідувати.

Три великі істини, які дає нам Хрест

Хрест Господній дає нам три великі істини.

• Перше – для усунення та скасування великої тяжкості гріха знадобилося, щоб Бог тілесно зійшов на землю, щоб Він став людиною та був розіп’ятий. Потрібно було, щоб на Хресті пролилася Кров Христова, щоб так змити скверну гріха. Завдяки Хресту ми змогли знайти шлях, що веде до визволення, до спасіння, до істини та світла.
• Друге — Хрест виявляє безмежне людинолюбство, милосердя та любов Бога, Який залишив небеса та зійшов на землю, щоб врятувати нас винних, невдячних, жорстокосердих людей.
• Третє — Хрест виявляє велику цінність нашої душі, образу Божого, яку ми через незнання чи легковажність залишаємо оголеною від благочестя та чесноти, залишаємо пораненою, тоді як ми стільки робимо й так дбаємо про тіло, яке залишимо похованим у землі!

Душа — це все, бо завдяки їй живе тіло. Однак ми не доглядаємо її, не подаємо їй чисту й справжню їжу, а потім хворіємо душевно через гріх.

Ми отруюємо своє життя, позбавляємося Божої благодаті, й на нас валиться гора нещасть, які є результатом нашого віддалення від Бога.

Основні якості справжніх учнів Христа

Якби ми слухали євангельське читання, то почули б три основні та обов’язкові умови, щоб бути учнями Христовими.

«Якщо хто хоче йти за Мною, відкинь себе, і візьми хрест свій, і йди за Мною»¹(Лк. 9, 23).

На жаль, багато християн нічого не знають про Євангеліє, тому вони слухають тільки єретиків і хіліастів; в іншому ж вони православні. Але якщо їм сказати щось про самовідданість, вони одразу прикриваються словами: «Хто хоче…», самі не знають справжнього значення цього висловлювання та не розуміють його цілком.

«Хто хоче…» насправді ставиться до тих, хто в дорослому віці виявив бажання охреститися та добровільно прийняв християнство.

Однак ми, які при хрещенні сказали: «Зрікаюся сатани та поєднуюся з Христом», з’єдналися з Ним під знаком Хреста, і тепер повинні щодня піднімати Хрест Господній.

Хрест Господній це скорботи, через які ми проходимо з терпінням, щоб догодити Господу Богу.

Хрестом є й наш піст і наша молитва, що дарує освячення, і боротьба з помислами, і наше милосердя до ближніх.

Однак за допомогою Розп’ятого Господа наш хрест стає легшим. І коли поступово ми стаємо причетними до страждань Христових у цьому житті, ми тим самим удостоїмося стати причасниками і Його небесної слави.

Євангеліє весь цей тиждень виявляє перед нами Розіп’ятого та нагадує нам про те, що життя вірянина має проходити в розп’ятті; що християнин повинен приймати волю Христову як свою волю, не схвалювати та не слідувати тому, що не подобається Христу, звідки б воно не походило.

На жаль, ми виключили з нашого життя Хрест Христа та зробили його ззовні легким. 

Але в результаті, ми отримуємо великі матеріальні блага, але не спокій совісті, оскільки відбувається порушення закону Божого і є відчуття провини.

Хрест – символ любові

Хрест Христа для нас, християн, це і символ любові, тому що на Хресті Христос показав нам любов, коли молився за своїх розпинателів: «Пробач їм, бо не знають, що творять» ²(Лк. 23, 34). Таким є Спаситель православних християн.

Хрест – символ жертви

А ще це є символом жертви. Хоча ми були ворогами Христа, Він так полюбив людину, що приніс Себе в жертву, постраждав і був розіп’ятий заради нас, щоб ми не постраждали навіки, і приніс нам спасіння.

Хрест — символ перемоги

Хрест — це також символ перемоги та урочистостей, непереможна зброя проти демонів, проти гріховних помислів та пристрастей. Достатньо використовувати його правильно — з вірою, зі смиренням, чеснотою. І тоді «тремтить і тріпоче, не терпить дивитися на силу Його»³Недільна стихира на хвалитех 8-го гласа диявол зі своїми поплічниками.

Хрест — охоронець не тільки християн. Притча

Чесний Хрест за Божим промислом охороняє не тільки християн, а й іновірців.

Якось єврей опинився в язичницькому храмі та залишився там на ніч. Він подумав, що тут живуть демони, а демони бояться хреста, й тому перед тим, як лягти спати, перехрестив узголів’я.

Прийшли демони та й почали обговорювати, хто яке зло встиг вчинити світі. Побачивши сплячого єврея, вони захотіли познущатися з нього. Вони підійшли ближче, щоб заподіяти йому щось але в них нічого не вийшло. «Ця посудина нечиста, але вона опечатана!», — сказали демони та й пішли. Єврей, який чув їхню розмову, пізнав силу Хреста й став вірним християнином, а потім і ченцем.

Яку силу має Чесний Хрест Господній!

Хрест — зброя для вірних

Хрест є всесильною зброєю для вірних, коли ми маємо чесноту. Якщо її немає, то ми стаємо лицемірами, фарисеями, обманщиками і не отримуємо благодіянь, що походять від розп’яття Боголюдини, Спасителя нашого Іісуса Христа.

Наведу вам кілька прикладів, щоб ми подивилися, чи виконали наш обов’язок у своєму житті, чи пішли на компроміси, які є поступками та зрадою стосовно євангельських і святоотецьких установ нашої Церкви.

• У Фінляндії в наші дні сталося таке: професор історії читав лекцію перед вченими. Перед тим, як почати, він найщирішим чином зробив хресне знамення. Коли ж він завершив лекцію, один із слухачів запитав:

— Ви за звичкою чи спеціально демонстративно перехрестилися?

Професор відповів:

— Ми, православні, коли починаємо якусь справу, нехай навіть ми знаходимося серед інших, коли їмо, коли п’ємо, коли подорожуємо, коли йдемо спати, то осіняємо себе знаряддям нашого визволення, нашого освячення та порятунку — чесним хрестом. Ми робимо це за нашим християнським обов’язком, оскільки тим самим ми сповідуємо нашу віру та просимо про велику милість Боголюдини Христа. Я вам скажу, що, навіть якби я читав лекцію в Нью-Йорку, Москві чи Тегерані, я б теж перехрестився. А ми соромимося робити хресне знамення, коли проходимо повз храм або за столом, а іноді ми хрестимося настільки недбало, що тим самим ми просто глузуємо з хреста. Таким чином ми показуємо, наскільки слабкий наш зв’язок із символами нашої віри.

• На острові Хіос в 1821 році, коли турки володіли островом (це був темний і важкий час), двадцять тисяч жителів острова, переважно молодих, перебували на пристані в очікуванні смерті. Їм сказали:

— Станьте на хрест, і вам буде дароване життя!

Всі вони в один голос вигукнули:

— Хай живе Хрест Христовий!

Вони осінили себе хресним знаменням, і всіх їх зарізали. Такою є віра християн.

Хрест — суть нашої віри

А ми, живучи серед таких самих християн, не маємо сміливості показати, що ми православні.

Деяким може здатися, що хресне знамення — це формальність, але воно виражає суть нашої віри та має велику силу, якщо звершується з благочестям та увагою.

Прийдуть часи безбожжя і гонінь, і буде потрібно, щоб ми сповідали Христа перед людьми й тиранами, навіть через мучеництво.

І хоча в нас немає твердої волі, все ж Бог може дарувати нам силу для сповідання віри, і миттєво станемо мучениками, приймемо вінець і увійдемо в Царство Небесне.

Церква багато сказала сьогодні своїми благословенними піснеспівами. Нагадаємо на завершення лише одне: «Хресте всечесний, освяти наші душі й тілеса силою Твоєю» та «Силою Хреста Твого спаси нас, Господи. Амінь».

 Старець Єфрем Філофейський (Мораітіс), Аризонський, архімандрит. Мистецтво спасінння. Бесіди. Т. ІІ. – Свята Гора Афон: 2024. – с. 67-72.

Джерело

(Ще більше статей – на російськомовній частині сайту N.E.W.O.D.)