Милосердя – швидкий шлях на небо

Є три швидкі шляхи на небо. Три абсолютно вірні, прямі шляхи до раю. Перший – ніколи не грішити. Цей шлях ми втратили, його немає. Другий – нікого не засуджувати, тоді й Господь не засудить нас. Цей шлях ми також втратили. Залишився один – бути милосердними, тоді й Господь буде милосердним до нас. Милосердя – швидкий шлях на небо.

Це все, що в нас лишилося.

Нам потрібно бути лагідними, великодушними, добрими, люблячими, милосердними. Такий ось залишився у нас шлях. Не втратимо ж його.

(Мон. Яків, Св. Гора Афон)

Нижче публікуємо Євангельські слова та вислови святих, що є для нас дороговказами в Царство Небесне.

_______________________________________________________________________

«Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть»¹.
«…хто сіє скупо, той скупо й пожне; а хто сіє щедро, той щедро й жне. Нехай кожен дає, як серце йому призволяє, не в смутку й не з примусу, бо Бог любить того, хто з радістю дає!»².
“Що користі, браття мої, якщо хтось каже, що він має віру, а справ не має? Чи може ця віра врятувати його? Якщо брат чи сестра голі та не мають денного харчування, а хтось із вас скаже їм: «Ідіть із миром, грійтеся й харчуйтеся», але не дасть їм потрібного для тіла: що користі? Так і віра, якщо не має справ, мертва сама по собі. Але скаже хтось: «Ти маєш віру, а я маю справи»; покажи мені віру твою без діл твоїх, а я покажу тобі віру мою зі справ моїх”³.
«Полюбити Бога всім серцем і всім розумом, і всією душею, і всією міццю, і полюбити ближнього, як самого себе, є більше всіх всеспалень і жертв»⁴.
«…Досконалість християнської, а тому й людської чесноти в оновленому єстві є благодатне Богонаслідувальне милосердя, що виплекане в християнині розвитком Божественної благодаті, яка дана йому в Хрещенні та оброблена заповідями. Від такого милосердя є духовна чистота: вона ним живиться, вона живе ним. Преподобний Ісаак Сирін на запитання: що таке чистота? відповідав: «Чистота – серце, що сповнене милості про всяке створіння» (Свт. Ігнатій Брянчанінов).
«Прекрасні молитва та піст, але їх зміцнює милостиня; бо сказано: милості хочу, а не жертви⁵. І Спаситель ублажає милосердних: блаженні милосердні; бо будуть помиловані» (Прп. Єфрем Сирін).
«Людина найбільше повинна вчитися милосердю, бо воно й робить її людиною. Хто не має милосердя, той перестає бути людиною. Будьте милосердними, говорить Господь, як і Отець ваш милосердний ⁶. І не вважатимемо життям час, проведений без милосердя» (Свт. Іоанн Златоуст).
«Одного разу вночі уві сні одна людина почула голос: „Підемо, я покажу тобі пекло“. Тоді чоловік опинився в кімнаті. Посередині її стояв стіл, за ним сиділо багато людей. На столі була каструля, повна їжі. Але люди були голодні: вони черпали довгими ложками з каструлі, але не могли піднести ложки до рота. Тож одні з них бурчали, інші кричали, треті плакали. … Потім він почув той самий голос „Підемо, тепер я покажу тобі рай“. Тоді чоловік опинився в іншій кімнаті, де стояв такий самий стіл із каструлею, і також навколо нього сиділи люди з довгими ложками. Проте всі були ситі та веселі, бо кожен із них, черпав із каструлі їжу та годував своєю ложкою іншого.
Тепер ти розумієш, як можеш ще в цьому житті відчути рай?
…Той, хто творить добро, радіє, бо втішається Божественною втіхою. А хто чинить зло страждає, і земний рай перетворює на земне пекло. Вже в цьому житті ми починаємо відчувати рай чи пекло» (Прп. Паїсій Святогорець).

«Не зневажай бідних. Спитайте себе: хто вони? – і відкриєте їхню велич: вони мають обличчя нашого Спасителя… Бідні суть управителі нашої надії, сторожі Царства, що відкривають браму праведним і замикають її перед злими та самозакоханими; страшні обвинувачі, палкі захисники». (Свт. Григорій Ніський)
“Справді, велика річ – людина, і дорогоцінна – людина милостива. Милостиня буває тоді, коли подається з старанністю, зі щедрістю, коли ти думаєш, що не даєш, а отримуєш, коли ти ніби отримуєш благодіяння, коли ти ніби здобуваєш щось, а не втрачаєш; інакше це не було б і благодіянням, тому що той, хто милує іншого має радіти, а не нарікати. Справді, чи не безглуздо, якщо ти, коли звільняєш іншого від печалі, сам піддаєшся смутку?” (Свт. Іоанн Златоуст)
«Нічим ти не можеш стільки наслідувати Христа, як піклуванням про ближніх… якщо ти не дбаєш про ближнього, то не робиш нічого важливого, і при цьому ще далеко стоїш від взірця» (Свт. Іоанн Златоуст).
«Люди витрачають гроші бездумно і не думають про свого ближнього, якому нема що їсти. Добро є добром лише в тому випадку, якщо той, хто робить його, жертвує чимось своїм: сном, спокоєм тощо. Тільки коли людина жертвує, вона перебуває у спорідненості з Христом, тому що Христос є Жертвою» (Прп. Паїсій Святогорець).
«Нічим людина так не уподібнюється Богу, як здатністю творити добро» (Свт. Григорій Богослов).
«Скажи мені, що в тебе є твого власного? Звідки ти взяв і приніс із собою життя? …Багаті, захопивши спільне для всіх, беруть у свою власність, тому що оволоділи першими за інших. Якби кожен, взявши потрібне для задоволення своєї потреби, зайве віддавав нужденному, ніхто б не був багатий, ніхто не був би і бідний. Чи не нагий ти вийшов із черева матері? Чи не голий і знову вернешся в землю?» (Свт. Василій Великий)
«Не маєш грошей, але маєш бажання їх; зречися їх, і з їх допомогою роби добро. Не можеш благотворити тілесною рукою? Благотвори правим бажанням: коли згрішить до тебе брат твій, прости йому ⁷, за словом Господнім; і це буде тобі, як велика милостиня… Велика справа, якщо хтось, хто має гроші, подає вбогим; милувати ж ближніх у гріхах їх настільки більше, щоб одержати прощення гріхів, у скільки душа, за своєю природою, чесніша за тіло» (Св. Марк Подвижник).
«Той милостивий, хто в думці своїй не відрізняє одного від іншого, але милує всіх» (Св. Ісаак Сирін).
«Хто затуляє вухо своє від крику бідного, той і сам волатиме, але не буде почутий»⁸. А ми часто дивуємося чому Бог не слухає наших молитов? Тому що бували, мабуть, випадки, коли ми затикали вуха свої від звуку голосу, яким благав нас нужденний» (Свт. Феофан Затворник).
«Живі відрізняються від мертвих не лише тим, що дивляться на сонце та дихають повітрям, а й тим, що роблять щось добре. Якщо вони цього не виконують, то… нічим не краще за мертвих» (Свт. Григорій Богослов).