Чи є достаток символом благополуччя?
Часто, коли люди вітають один одного, то зичать благополуччя. Його прагне кожне покоління людей, над його здобуттям розмірковують філософи, психологи. А що ж воно є, те саме благополуччя? Чи лишень достаток?
________________________________________________________________
“З благополуччям люди сплутали матеріальний достаток, – розмірковує архімандрит Мелхіседек Артюхін.
А благополуччя – це душевне здоров’я. Коли людина думає, що ось витратить вона достатню кількість грошей, і вони вирішать проблеми, коли вона ставить конкретну мету зовнішнього достатку. Проте, досягнувши свого, того, чого прагне, вона отримує інші проблеми.
Тому справжній добробут – це внутрішня радість, це правильне влаштування душі, а не влаштування побуту. І ми знаємо багатьох людей, які мають упорядкований побут, але в душі в них розлад, смуток та зневіра.
І, навпаки, люди, так би мовити, середнього достатку або взагалі без достатку, але в них є внутрішня краса, доброзичливість, оптимізм, віра, надія, доброзичливість, безкорисливість, самовідданість, жертовність – я таких людей знаю дуже багато.
Тому достаток – це не синонім благополуччя”.
Секрет земного благополуччя полягає не в накопиченні матеріальних статків, не в здоров’ї, а в слідуванні за Христом.
Саме про це говорить Христос в притчі про коштовну перлину:
«Ще Царство Небесне подібне до купця, який шукає добрі перли, і, знайшовши одну коштовну перлину, йде та продає усе, що має, й купує її»1(Мф. 13:45,46).
І, насправді, справа таки не в самих перлах, Христос лише скористався цим образом, щоб показати, що потрібно робити, коли нарешті збагнеш секрет земного щастя. А в чому ж саме полягає цей секрет?
Відповідь ми знаходимо у наступних словах Христа: «Хто хоче йти за Мною, нехай зречеться себе, та візьме хрест свій, і за Мною йде. Бо хто хоче душу свою спасти, той погубить її; а хто погубить душу свою заради Мене й Євангелія, той спасе її. Бо яка користь людині, коли вона придбає ввесь світ, а душу свою занапастить? Або що дасть людина взамін за душу свою?»2(Мк. 8:34-37).
Христос говорить про щось більше, ніж статки, здоров’я та гарні стосунки, Він пропонує нам Себе.
А для цього потрібне зречення своїх примх і забаганок, слідування та єднання з Ним, яке не закінчиться й у вічності: «Він буде жити з ними; вони будуть Його народом, і Сам Бог з ними буде Богом їхнім. І витре Бог усяку сльозу з очей їхніх…»3(Одкр. 21:3,4).
(Ще більше статей – на російськомовній частині сайту N.E.W.O.D.)
