Священники про важливі риси батька та матері

Що означає шанування батька та матері по заповіді? Шанувати батька та матір – означає поважати їх у словах і діях, а також віддавати належне їхньому статусу.

Чоловік має бути благородним

У чоловіках завжди цінувалися й цінуються досі такі якості, як вірність, стійкість, доброта й шляхетність у поєднанні з мужністю, вмінням прощати кривдників, розум і безкорисливість, готовність прийти на допомогу іншим, витривалість, невибагливість у побуті, працьовитість, господарність та водночас наявність найвищих, духовних інтересів.

Ще одна характерна риса батька – це небагатослівність, мовчазність.

Служіння батька не вимагає великої кількості слів. Тут кожна справа, кожен жест говорять самі за себе. Зрозуміло, батько не повинен бути таким собі букою, яким лякають малих діточок. Коли дитина боїться батька до тремтіння в колінах, у цьому немає нічого доброго. Однак зараз частіше зустрічається інша крайність: батько поводить себе надто поблажливо, і дитина його ні в гріш не ставить.
(Свящ. Олександр Сірін).

Найкрасивіша та найсильніша людина

Мати — це найкрасивіша та найдобріша людина у світі. Але доброю вона може бути лише якщо десь на тлі миготить тато. За його відсутності — повної, тобто відсутність — мама залишається найкрасивішою людиною у світі, але стає також і найзлішою, найдратівливішою людиною у світі.

Тато ж є за визначенням найсильнішою людиною у світі, яку заслужено любить найкрасивіша людина.

Поки найкрасивіша та найсильніша людина живуть разом і дитина усвідомлює себе їхньою дитиною, вона живе у справжньому раю.

Цей психологічний рай характеризується захищеністю та безвідповідальністю. За все відповідають вони, сильні та гарні. А ти живеш “як у Христа за пазухою”, і зміст цього виразу стане тобі зрозумілим набагато пізніше.

Виховані мамами діти

Виховані мамами діти найчастіше знають лише одну модель поведінки — материнську, батьківство їм незрозуміле. Їхнє сприйняття світу неповне. Їхнє сприйняття сім’ї надто умоглядне.

І це особливо позначається під час створення дитиною власної сім’ї. У цьому сенсі жіноче виховання негативно відбивається як на хлопчиках, які не знають, хто такий батько та чоловік, і як він має поводитися; так і на дівчатках, які не засвоїли прикладу життя дружини перед своїм чоловіком, але тільки роль мами.

У самостійному житті синові, що підріс, доведеться боротися зі своїм уявленням про те, що йому всі повинні.

А мамина дочка, що виросла, ризикує в заміжжі спочатку стати дружиною-свавільницею, а потім все своє кохання і турботу віддати дитині, а чоловік при цьому залишиться для неї зайвим.

Самотнім мамам, якщо вони хочуть щастя своїм дітям, слід особливо подбати про участь у житті своїх дітей близьких, за спорідненістю чи спілкуванням чоловіків, — родичів, знайомих, яких необхідно набувати серед парафіян, і, звичайно, духівника.

Свята дружба сімейного життя

Сімейне життя чоловіка з дружиною можна порівняти зі святою дружбою. Перевірити це можна до шлюбу в такий спосіб.

Якщо ти відчуваєш, що поряд з тобою друг, а не просто залицяльник або людина, яка в тебе закохана. Закоханості, на жаль, для розвитку стосунків недостатньо.

Все те, що ми називаємо романтикою, можна прийняти, віддавши данину молодості, але потрібно побудувати свою ієрархію цінностей і на перший план виставити, як каже Іоанн Златоуст, святу дружбу, – взаємну повагу та почуття відповідальності за людину, коли ти розумієш, що шлюб – це не гра, а життя.

Якщо цього немає – вам не допоможе жодна сентиментальність, жодна закоханість, ні батьки, ні батюшки – ніхто не допоможе.

(Священник Максим Бойко)

(Ще більше статей – на російськомовній частині сайту N.E.W.O.D.)