День пам’яті преподобного Іларіона схимника Печерського
21 жовтня/3 листопада Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Іларіона схимника Печерського.
Преподобний Іларіон схимник, мощі якого нетлінно спочивають в Дальніх печерах, як вважають дехто з авторитетних дослідників, є п’ятий митрополит Київський Іларіон.
Собор єпископів за бажанням великого князя Ярослава Володимировича в 1051 році його рукопоклав на митрополита.
Він управляв Церквою на Русі, за одними відомостями, до 1055 року, а за іншими, до 1067 року.
У каталозі Руських архієреїв новгородської Софійської бібліотеки йдеться про Іларіона, що його «висвятили в Печерському монастирі та через його крайню доброчесність був святий і чудотворець предивний». У деяких інших рукописах він також названий святим. Навіть у каноні Преподобних отців Ближніх печер ім’я митрополита Іларіона поставлено поряд із іменами Михаїла та інших святителів.
У стародавніх святцях імені митрополита Іларіона не було з тієї самої причини, що й імен преподобних отців Дальніх печер.
Інші стверджують, що преподобний Іларіон схимник є той самий чернець Іларіон, «ніже по вся дні й нощі пісаше кнігі в кельї преподобного отца нашего Феодосія, оному псалтір поющу усти тіхо, рукамі же прядущу волну, ілі іно что дєлающу». Тобто жив преподобний Іларіон в XI ст. і був чернецем у Києво-Печерській обителі.
Доказом цього, схоже, слугує й порівняння передання про Іларіона схимника, що записане в короткому життєписі, з тим, що сказано про ченця Іларіона в житії преподобного Феодосія.
У короткому рукописному життєписі ось як говориться про нього: «Преподобний Іларіон схимник таке стримання зберігав, що на тиждень раз лише й то мало їв, співревнуючи преподобному Феодосію, бо й співмешканцем його був. Молитов же й молінь багато день і ніч із колінопреклонінням та сльозами творячи, догодив Господу Богу, і тілом зостається в печері, а духом — у небі й молить Господа Бога за всіх, хто кланяються мощам його святим».
Митрополит Іларіон прийняв чернецтво від преподобного Антонія, як сказано в його житії. Якщо він помер у 1067 році, прийнявши на себе схиму, то міг бути співмешканцем преподобного Феодосія, який до смерті Антонія, або до 1073 року, був будівничим старого Печерського монастиря, або нинішніх Дальніх печер.
Митрополит Іларіон міг відмовитися від керування паствою ще за життя, аби решту своїх днів провести в чернечих подвигах там, куди віддалявся на молитву, коли був ще священником села Берестове, й де став ченцем, а саме в Дальніх печерах.
Тому припущення, що святі мощі преподобного Іларіона схимника є насправді мощами святого митрополита Іларіона, здається вірогідним.
(Російськомовна частина сайту N.E.W.O.D.)
