День пам’яті преподобномученика Філумена
16/29 листопада Православна Церква вшановує пам’ять преподобномученика Філумена Святогроця (Хасапіса), архімандрита.
Святий Філумен (Софокліс Хасапіс) народився в 1913 році в столиці Кіпру Нікосії в багатодітній благочестивій сім’ї. З раннього віку разом зі своїм братом-близнюком Олександром він виявляв ревну любов до Господа.
Коли братам виповнилося 14 років, вони стали насельниками монастиря Ставровуні на Кіпрі. Цей монастир, як повідомляє передання заснувала рівноапостольна цариця Єлена.
У 1934 році Софокліс та Олександр прибули в Єрусалим і почали навчатися в гімназії Єрусалимської Православної Церкви. Там у 1937 році вони прийняли постриг у чернецтво з іменами Філумен та Єлпідій. Того ж року Філумен удостоївся сану ієродиякона. Його брат Єлпідій, якого посвятили в сан ієромонаха, згодом отримав запрошення з Олександрійської Православної Церкви.
Філумен пов’язав решту свого життя зі Святою Землею. Після закінчення в 1939 році семінарії він виконував різні послухи в Єрусалимській Патріархії. Декілька років преподобномученик провів у долині Кедрон у Лаврі святого Савви.
У 1944 році угодник Божий удостоївся сану ієромонаха. Понад 30 років він був настоятелем декількох чернечих обителей і храмів на Святій Землі: в Яффі, Рамаллі та Єрусалимі. Передостаннім монастирем, де служив Преподобномученик, був монастир на території храму Гробу Господнього. Через це пізніше архімандрита Філумена прозвали Святогробцем.
Навесні 1979 року Святий став ігуменом монастиря при Колодязі Іакова, що в місті Сихемі в Самарії, де поряд знаходилися мусульманські та іудейські поселення, які також претендували на те місце.
Після такого призначення братія Святого Гробу Господнього називала його новомучеником.
Отець Філумен мав м’яку та привітну вдачу й підтримував добрі стосунки з мусульманами та іудеями, при цьому дозволив останнім звершувати біля колодязя моління.
Невдовзі дехто з іудеїв зажадали, щоб Святий забрав із каплиці ікони, хрести та інші священні предмети, які нібито перешкоджають їм молитися. Преподобномученик не погодився й зауважив, що Колодязь Іакова вже сотні років є православною святинею. Тоді фанатики погрозили йому розправою.
29 листопада 1979 року двоє фанатиків-сіоністів увірвалися до храму, коли Святий мав звершувати Вечірнє Богослужіння. Вбивці двічі вдарили його сокирою по обличчю та заподіяли дві рани в вигляді хреста – від лоба до підборіддя й від одного вуха до другого. Вони по частинах відрубали йому пальці правої руки та викололи очі. Після цього фанатики розрубали в хамі Розп’яття та осквернили священний посуд.
Через шість днів рештки тіла Преподобномученика поховали на кладовищі Братства Гробу Господнього на горі Сіон. Вбивцю Святого визнали психічно хворою людиною.
30 листопада 1983 року Патріарх Єрусалимський Діодор разом із духовенством та чернецтвом звершив відкриття мощей отця Філумена. Мощі угодника Божого виявилися майже повністю нетлінними. Їх поклали в Троїцькому храмі грецької семінарії на Сіоні, а через декілька місяців поховали на сіонському кладовищі в новому гробі.
У січні 1985 року святі мощі вилучили з гробу й поклали в раку, що перебуває в Троїцькому храмі на Сіоні. 29 серпня 2008 року мощі Преподобномученика перенесли в Сихем. Наступного дня над Колодязем Іакова освятили храм на честь святої Фотинії Самарянки.
У 2009 році угодника Божого прославили в сонмі святих.
Слава Богу вовіки. Амінь.
(Російськомовна частина сайту N.E.W.O.D.)
