День пам’яті святителя Фрументія
30 листопада/13 грудня Православна Церква вшановує пам’ять апостола Андрія Первозванного, а також святителя Фрументія, архієпископа Індійського.
У І половині IV ст. купець із міста Тиру на ім’я Меропій відправився у подорож країнами Індії. Індією ж у ті часи називали країни, що омивалися Індійським океаном та Червоним морем.
Купець взяв із собою двох племінників, Фрументія та Едессія, щоб вони познайомилися з невідомими краями, життям та звичаями інших народів.
Під час плавання корабель прибило хвилями до берегів Ефіопії. Там на мандрівників напали дикі місцеві жителі, які вбили Меропія та багатьох подорожніх, а Фрументія та Едессія подарували Ефіопському царю, що перебував у місті Авксумі.
Монарху сподобалися юнаки, і він приставив до них наглядачів та вчителів із наміром згодом дати їм посади при дворі.
Просвітлені вірою в Істинного Бога, Фрументій та Едессій невдовзі своїм розумом і знаннями перевершили усіх із оточення царя та стали впливовими особами.
Коли ж царський престол після смерті батька зайняв малорічний Айзан, його вихователем обрали Фрументія.
Брати мали вплив на всю країну, тому могли вільно сповідувати свою віру. У той період у Ефіопію приїжджали римські та грецькі купці, що переважно були християнами. Тому для Богослужбових зібрань спорудили невелику церкву. Поступово і місцеві жителі почали пізнавати істини Христової віри.
Згодом Айзан виріс, і Фрументій з Едессієм випросили у нього дозвіл залишити його країну. Після того брати вирушили в Грецію.
Едессій попрямував у рідне місто Тир, щоб відшукати там своїх батьків і бути разом із ними.
Фрументій же, що полюбив свою нову батьківщину, прибув до Олександрійського єпископа Афанасія Великого. Він розповів святителю про те, що витерпів він у Ефіопії, і попросив його відіслати туди архієрея та клір для навернення ефіопів до Христової віри.
Тоді святитель Афанасій посвятив у єпископа самого Фрументія, оскільки він добре вивчив мову й звичаї ефіопського народу та заслужив його повагу і любов.
Після прибуття в Ефіопію Святий спочатку навернув до істинної віри царя Айзана, а потім і багатьох його прибічників.
Угодник Божий мав від Господа дар звершення чудес, виганяв із людей бісів і зцілював хвороби. Тих же, хто заперечував вчення Христае, Святитель напоумлював покараннями. Він відлучав їх від Церкви, а декотрих чудесно вражав сухотою або засліплював. Коли ж вони каялися та сповідували Христа Істинним Богом, то отримували зцілення й хрестилися.
Чудеса, які звершував Святий, дивували народ. Сам же цар якось сказав Фрументію, що той багато років жив серед них, але вони не бачили від нього ніякого чуда. Також Айзан запитав у Святителя, звідки дана йому така благодать.
На те Святий відповів, що дар звершувати чудеса не його, а отриманий від Господа дар священства, і цей Божий дар звершує через нього ті знамення, які вони бачать.
Коли започаткувалася Христова Церква в Ефіопії, Фрументій почав ревно дбати про її благоустрій. Він будував храми та влаштовував Богослужіння, а також потурбувався про переклад Святого Письма ефіопською.
Немало років Святитель керував Божою Церквою та показував народу приклад доброчесного життя.
Близько 360 року святитель Фрументій мирно відійшов до Господа. Від чесних мощей Святого Господь подавав чудесні зцілення хворим.
Слава Богу вовіки. Амінь.
