День пам’яті преподобного Іллі Муромця Печерського
19 грудня/1 січня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Іллі Муромця Печерського.
Святий Ілля — герой руських билин, зібраних у середині ХІХ сторіччя. У російських билинах старих видань XIX сторіччя Іллю Муромця називали старим козаком, в новіших російських виданнях слова «козак» вже немає.
Саме виникнення та початкове поширення присвячених богатирю фольклорних текстів, очевидно, пов’язане з українсько-білоруськими землями, до яких відносять найбільш ранні (XVI ст.) письмові свідчення про існування пов’язаних із ним переказів. Його ім‘я фігурує в київському циклі билин: «Ілля Муромець і Соловей- розбійник», «Ілля Муромець і Ідолище Погане», «Суперечка Іллі Муромця з князем Володимиром», «Бій Іллі Муромця з Жидовином» (більшість билин про Іллю Муромця починаються зі слів: «Того чи міста онъ Муромля, Ізъ того чи нунь села да Карачаєва …».
У більшості билин говориться, що Ілля походив із Мурома. Билина про його зцілення розповідає, що богатир через гріх свого діда 30 років не володів ногами. Він дні й ночі проводив у молитві та клав поклони.
Коли невідомі мандрівники напоїли його водою, Ілля піднявся на ноги й відчув у собі незвичайну силу.
Найстаріші писемні згадки про богатиря Іллю Муромця датовані ХVI сторіччям. Перша міститься в листі київського шляхтича Філона Кміти, оршанського старости, від 5 серпня 1574 року до Остафія Воловича, троцького каштеляна.
У листі Кміта називає богатиря не Муромцем, а Муравленином (Муравлянином), й згадує поряд із Солов’єм Розбійником: «Бо прийде час, коли треба буде Ілії Муравленина і Солов’я Будимировича, прийде час, коли буде служб наших потреба!»[2]
Друга згадка про Іллю Муромця міститься в щоденнику австрійського дипломата Еріха Лясоти (1594), що був проїздом у Києві. Автор називає богатиря Моровлином (Моровлянином) і зазначає, що він був похований у місцевому Софійському соборі:
“У другій каплиці зовні церкви була гробниця Іллі Моровлина (Eliae Morowlin), такого собі благородного героя, тобто богатиря (Bohater), як вони називають. Про нього розповідають багато легенд. Ця гробниця на сьогоднішній день зруйнована, але гробниця його товариша ще ціла, також у цій самій каплиці”.
Угодник Божий почиває в молитовному положенні зі складеними, як нині прийнято в Православній Церкві, перстами правої руки — три перших перста разом, а два останніх притиснуті до долоні. Цей факт був вагомим доказом на користь трьохперсного складення пальців під час боротьби зі старообрядницьким розколом.
До недавнього часу історики дискутували про походження богатиря Іллі часів Київської Русі. Одні підтримували версію походження Святого з далекого московитського Мурома, інші – із чернігівського Моровійська.
Так доктор наук Тарас Чухліб доводив, що знайдений ним унікальний старовинний рукопис показує, що богатир Ілля Муромець (Чобіток) походив із містечка Моровійська (суч. село Моровськ Чернігівської області). І саме з нього, як записано в представленому рукописі, він здійснював свої успішні лицарські походи задля допомоги київським і чернігівським князям проти ворогів Русі. Рукопис зараз знаходиться у Відділі рукописів Державної бібліотеки.
Проте Чобітька згадував і Лясота, який вважав його окремим, відмінним від Іллі Муромця богатирем.
Попри все, Ілля Муромець – один із головних героїв народних казок і билин, богатир, що втілював народний ідеал героя-воїна, народний заступник – не міф, а реальна людина, історична особистість.
Ілля Муромець — чернець і святий Києво-Печерської Лаври. Преподобний Ілля Муромець, також відомий як святий Ілля Муромець Києво-Печерської лаври.
Мощі преподобного Іллі зараз спочивають в Антонієвих печерах Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. У радянські часи замовчувався факт, що в героя фольклору є реальний прототип – Печерський преподобний Ілля, проте дослідження його нетлінних мощей розпочалося саме в ті часи.
У 1988 році Міжвідомча комісія провела дослідження мощей Преподобного Іллі Муромця. Результати виявилися вражаючими. Це був сильний чоловік, який помер у віці 45-55 років, високого зросту – 177 см. Справа в тому, що в XII сторіччі, коли жив Ілля, така людина вважалася досить високою, тому що середній зріст чоловіка становив 165 см.
Більш того, на кістках Іллі вчені виявили сліди багатьох битв – множинні переломи ключиць, зламані ребра, сліди від удару списа, шаблі, меча. Це підтверджувало легенди про те, що Ілля був могутнім воїном, учасником жорстоких битв.
Але найбільше вчених вразило інше: вони стверджують, що, в повній згоді з народними переказами, Ілля дійсно довгий час не міг ходити! За висновком дослідників, причиною тому було важке захворювання – туберкульоз кісток або поліомієліт. Це й було причиною паралічу ніг.
Іллю Муромця канонізували як місцевошанованого святого в 1643 році, коли встановили святкування преподобним отцям, що почивають у Ближніх печерах.
Загальноцерковне шанування встановлене указами Святійшого Синоду 1762, 1775 і 1784 років, коли дозволили друк Служби Печерським святим та внесли їхні імена в загальноцерковні руські місяцеслови.
Слава Богу вовіки. Амінь.
(Російськомовна частина сайту N.E.W.O.D.)
