Таїна образу Божого в людині

«Оскільки Бог сотворив людину за образом Своїм і дав їй можливість уподібнюватися Йому, Він тим самим визначив і мету людського існування. Це Таїна образу Божого. У сутності своєї істоти людина носить богоданну мету свого життя та засоби для її здійснення. Образ Божий у людині — це реальна подібність образу до Первообразу, а подоба — це мета людського життя, приклавши зусилля для здійснення якої, людина має в усьому уподібнитися Богу як своєму Первообразу»¹(архімандрит Іустин (Попович), 1999.

Те, що душа наша нематеріальна, проста, духовна, безсмертна та розумно вільна, це стосується до образу Божого.

Образ Божий полягає в природі душі, а подоба — в вільно придбаних нею Богоподібних якостях.

А коли душа належним застосуванням розуму та свободи пізнає істину й щиро утримує її, прикрасивши серце всякими чеснотами, такими як: лагідність, милосердя, помірність, миролюбність, терпіння, тоді ці якості становитимуть у ній подобу Божу.

Перші звернення до питання про образ і подобу Божі

Уперше до питання про образ і подобу Божу звернувся святий Климент Римський (I ст.). На його думку, образ Божий полягав у розумі людини. Проте головне, що було спільним для більшості Святих отців: образ Божий – це невід’ємний дар, який залишається в людини незалежно від її волі, тоді як подоба – це активна здатність до духовного сходження.

Людина по благодаті має стати тим, чим є Бог за Своєю природою. Адже від обожнення людини залежить кінцева доля всесвіту. Коли людина вийшла з рук Творця, тоді образ Божий у ній був чистий і досконалий, а Богоподібність повною.

Падіння людини та її виправлення

При падінні людини образ і подоба Божі зіпсувалися, спотворилися та затьмарилися. Замість чеснот увійшли до нього пристрасті та вади.

Замість істини розум її прийняв брехню, розум став слабким у розрізненні істини та добра, свобода виявилася пов’язаною поганими схильностями та звичками. У своїй природі душа огрубіла, віддавшись чуттєвості та плотським насолодам. 

Виправлення починається через прийняття вірою слова Істини, що містить Свята Церква. Отримавши благодать через її Святі Таїнства, людина вдягається в образ Христа Спасителя, а через це в образ Божий, силою якого досягається згодом і подоба.

Переродження людини

Людина вмирає для життя плотського та гріховного, а відроджується від Духа Святого для життя духовного й святого. Тобто вона отримує силу жити свято та духовно. Через цю силу в нас відновлюється образ Божий.

Переродження починається у Таїнстві Святого Хрещення. Через цю силу в нас відновлюється образ Божий.

Література:

1. Архімандрит Юстин (Попович). — Про первородний гріх. — Перм, 1999.
2. Психологія та етика: досвід побудови дискусії. Відповідальне редагування — Братусь Б. С. — Видавничий дім “Бахрах”, 1999.
3. Зеньковський В. В., прот. Проблеми виховання у світлі християнської антропології. — М., 1993.
   Франк С. Л. Твори. — М., 1990.
4. Х’єлл Л. Зігаєр Д. Теорії собистості. — СПб., 1999.
5. Дворецька М. Я. Святоотецька психологія. Навчальний посібник. — С.-Пб., 2005. —  с. 95-101

(Російськомовна частина сайту N.E.W.O.D.)