Свято Богоявлення
Засяяло, дорогі мої, велике свято Богоявлення, одне з найдавніших свят нашої Святої Церкви!
У перші століття християнства це свято було поєднане зі святкуванням Різдва Христового. Одного дня, 6 (19) січня, християни відзначали Різдво Христове, поклоніння волхвів і Хрещення Господнє. Ці три події святкували разом.
Хто їх розділив?
Святий Іоанн Золотоуст. Він ухвалив відзначати свята Різдва та Хрещення окремо через виняткову важливість кожного з них. Деякі не погодилися з цим і піддавали Святого нападкам та критиці. Зрештою, зміни закріпили в календарі. Єдині, хто продовжує святкувати Богоявлення та Різдво разом, — це вірмени. Але поки що залишимо історію цього дня осторонь і перейдемо до його змісту та значення.
Благодать
«З’явилася Божа благодать, спасительна для всіх людей», — йдеться в уривку з послання до Тита, який читається на Божественній Літургії цього дня. Глибина його безмежна. Грецьке слово «харіс» (χάρις), яке перекладається в цьому випадку як «благодать», має ще й інше значення: «помилування засудженого до смерті».
Про те, що таке помилування, розповідає нам Достоєвський в одному зі своїх творів, де описується помилування ув’язненого, але насправді цей випадок взятий із його власного життя.
Так ось, цього в’язня засудили до смерті, посадили до в’язниці, а в день страти взяли його перед світанком, вивели за місто та вже збиралися стратити, як раптом побачили вдалині вершника, що наближався й кричав: «Стійте! Я привіз від царя наказ про помилування!». Йому цар дарував життя, його не стратили! Цей момент Достоєвський пам’ятав все своє життя.
Це чудовий приклад того, що відбувається з усіма нами.
Ми всі засуджені, тому що над нами висить вирок: «Смертю помрете»1(Бут. 2, 17). З того моменту, як ми грішимо, хоч би яким був цей гріх, великим чи малим, ми засуджені на смерть: таке покарання, така ціна гріха — духовна й тілесна смерть, вічна мука. Ми повинні були зазнати тюремного ув’язнення, страти; бути спаленими, як Содом. Але натомість на небі з’явилася веселка: «З’явилася благодать, що спасає всіх людей».
Христос підписав наказ про помилування, але не чорнилом на папері, як цар; Він вмочив Свої пальці в Крові, яку Він пролив у жертву за весь рід людський і за кожного з нас, і написав: «ПОМИЛУВАННЯ». Він дарував нам спасіння з великої милості Своєї. Про це йдеться й у священних піснеспівах нашої Церкви (Тиждень 3-й Великого посту, славник на вечірні):
«Христе Боже наш, вільне розп’яття в загальне воскресіння роду людського сприйнятий, і тростиною Хреста, забарвленням червленим Свої пальці обкривив, розрішительну нам царськи підписати людинолюбствував, не зневажи нас тих, що бідують, і ще від Тебе віддалилися, але обдаруй, Єдиний довготерпеливий, у бідах люди Твої, і повстань, побори тих, хто борять нас, тому що Ти всесильний”[…]
Так ми отримали спасіння від смерті. І якщо той засуджений на смерть не забув про милість, що дав йому цар, то наскільки ж ми повинні бути вдячні Тому, Хто підписав хартію нашого спасіння на страшній Голгофі!
Якщо ми цього не відчуваємо, то ми ще далекі від Христа.
Подяка до Господа виражається не лише в словах, а й у справах, у повсякденному житті.
Як це виявляється? У вчиненні одних дій та утриманні від інших. З одного боку, у втечі від безбожності та мирських пожадливостей, а з іншого — у новому житті. Воно відрізняється від колишнього в тому, як ми тепер поводимося, по-перше, стосовно себе, по-друге, стосовно ближніх, а по-третє, стосовно Бога, і це три кола, в яких протікає наше життя.
Перше коло зобов’язує: «цнотливо», друге — «праведно», третє — «благочестиво».
Якщо ти благочестивий, то рухайся в межах цих трьох кіл. Не виходь за їхні межі: небезпека та смерть! Усередині цих кіл знаходиться щастя.
Якщо живеш «цнотливо, праведно і благочестиво»2(Тит. 2, 12), то будеш щасливий. І навпаки — якщо ти живеш безпутно, то будеш нещасним; якщо ти живеш несправедливо, то горе тобі! Якщо ти живеш безбожно, то знай, що безбожні «викреслені будуть із книги живих»3(Пс. 68, 29).
Від щирого серця бажаю, щоб у новому році всі ми жили «цнотливо, праведно та благочестиво».
Уривок із проповіді Єпископа Августина, джерело:
(Російськомовна частина сайту N.E.W.O.D.)
