Від чого приходить духовна радість?
Преподобний Паїсій Святогорець (Езнепідіс) (1924 — 1994) — один із найшанованіших грецьких святих та духовних світил грецького народу ХХ сторіччя, старець та монах, що подвизався на святій горі Афон. До Старця звідусіль приходили тисячі людей. Щодня від сходу до заходу сонця він радив, втішав, розв’язував людські проблеми та наповнював душі вірою, надією й любов’ю до Бога. Не раз він наголошував, що духовна радість приходить у результаті духовної праці.
________________________________________________________________________________
– Герондо, розкажіть нам про небесну радість.
– Існує й у цьому житті небесна радість і небесна насолода, і людина задається питанням, чи є в іншому житті щось вище за те, що він переживає тут. Цю радість не можна висловити словами, її можна лише пережити.
– Як можна досягти такого стану?
– Щоб прийти в такий стан, коли ти не можеш вмістити радість, що переповнює тебе, і не можеш її висловити, потрібно звернути увагу на такі речі:
- поводитися просто,
- не дивитися на інших,
- творити молитву.
Якщо будеш це робити, то прийде час, коли ти відчуєш таку радість, що будеш мені говорити: “Герондо, я збожеволіла! Може, я не в собі? Що таке я відчуваю?” Така в тебе буде шалена радість!
– Герондо, щоб людина відчувала духовну радість, вона має бути в доброму розташуванні?
– Як ти вважаєш, коли людина відчуває духовну радість? Коли в неї всередині безлад? Внутрішня радість приходить після того, як буде наведено порядок усередині. Вона дає душі крила.
Поки душа не зігріта внутрішньою працею, вона схожа на машину з непрогрітим двигуном, потрібно штовхати, щоб вона зрушила з місця. Тоді людина перестає звертати увагу на зовнішнє та йде в духовному житті вперед гігантськими кроками.
– І тоді несприятливе довкілля вже не впливає на людину?
– Ні, не впливає, тому що вона живе в іншому світі, поза цим середовищем. І оскільки вона живе в іншому світі, то цей світ не завдає їй неспокою. Люди навколо неї ніби говорять іншою мовою, яку людина не знає, тому й не розуміє, що вони говорять.
І добре, що не розуміє, бо якби вона щось розуміла, навіть трохи, то її увага відволікалася б на ці слова. А тепер вона повністю поглинута мовою, яку вона знає. Так починається внутрішнє здіймання.
Знаєте, що таке внутрішнє здіймання?
Який ангельський чин має крила? Херувими чи Серафими? “Шість крил”1(Іс.6.2), про які говорить пророк Ісайя, який має чин?
– Серафими, герондо.
– Знаєте, що роблять Серафими? Змахують крилами в такт… Так само б’ється і серце, коли є внутрішнє здіймання. Тоді життя – тріумфування.
Але ви поки прив’язані до себе, не звільнилися від свого “я”, тому серце не вільне й не може прийти в стан, коли воно тремтить від радості.
Скуштуйте раніше цієї радості, а потім приходьте, поговоримо!
Прп. Паїсій Святогорець
