Сила молитви

“Я не вірю в Бога. Бога не існує. Існує лише наука”, – казав відомий фахівець в області онкології лікар Маркус.
Одного разу він збирався на дуже важливу конференцію в інше місто, де його повинні були нагородити премією в галузі медичних досліджень.
Він дуже хвилювався, бо на цій конференції мали дати оцінку його багаторічній праці.
Однак, через дві години після того, як літак злетів, сталася аварійна посадка в найближчому аеропорту через технічні несправності.
Лікар боявся не встигнути, тому орендував машину та поїхав сам в місто, де мала проходити конференція.
Незабаром після того, як він виїхав, погода зіпсувалася, й почався сильний шторм. Через сильний дощ доктор завернув не туди й заблукав.
Після двох годин безрезультатної їзди він зрозумів, що загубився. Чоловік був голодним і жахливо втомленим, тому вирішив пошукати, де б зупинитися.
Через деякий час він нарешті натрапив на маленький старий будинок. Зневірившись, вийшов із машини та постукав у двері.
Двері відчинила красива жінка. Лікар назвався та попросив дозволу скористатися телефоном.
Проте жінка відповіла, що у неї немає телефону, але він може зайти та почекати, поки погода не покращиться.
Голодний, мокрий і втомлений лікар прийняв її люб’язну пропозицію та увійшов. Дама дала йому гарячий чай і поїсти.
Вона сказала, що гість може приєднатися до її молитви. Але лікар Марк посміхнувся й сказав, що він вірить тільки в працьовитість і відмовився.
Сидячи за столом, лікар пив чай і спостерігав за жінкою в тьмяному світлі свічок, як вона молилася поруч із дитячим ліжечком.
Лікар розумів, що жінка потребує допомоги, тому, коли вона скінчила молитву, запитав:
– Чого саме ви хочете від Бога? Невже ви думаєте, що Бог коли-небудь почує ваші благання?
А потім він запитав про маленьку дитину в ліжечку, біля якого вона молилася.
Господиня сумно посміхнулася та відповіла:
– Дитина в ліжечку – це мій син, який страждає від рідкісного типу раку і є тільки один лікар, його звуть Маркус, який може вилікувати його.
У мене немає грошей, щоб дозволити собі це лікування; окрім того, лікар Маркус живе в іншому місті. Бог досі не відповів на мою молитву, але я знаю, що Він допоможе … і мою віру нічого не похитне.
Ошелешений лікар Маркус втратив дар мови й просто розплакався.
Він прошепотів:
– Боже великий…
Він згадав все, що з ним сьогодні відбулося: несправність в літаку, зливу, через яку він збився зі шляху.
І все те сталося через те, що Бог не просто відповів на її молитву, а й дав йому шанс вийти за межі матеріального світу та допомогти бідним нещасним людям, у яких немає нічого, крім молитви…