День пам’яті преподобномученика Никона
23 березня/5 квітня Православна Церква вшановує пам’ять преподобномученика Никона.
Святий Никон жив у Неаполі (Італія) і був знатним і хоробрим воїном. Його батько тримався язичницького нечестя, а матір сповідувала Христа та навчала свого сина християнської віри.
Одного разу разом зі своїм загоном Никон вирушив на війну. Коли він опинився в небезпечній ситуації, то згадав слова своєї матері, що наставляла його якомога частіше огороджувати себе хресним знаменням.
Никон перехрестився, помолився Господу та кинувся в бій. Він відчув у собі небувалу хоробрість і поразив списом до 180 неприятелів. Тоді Святий зрозумів, яку велику силу має хресне знамення, і прославив Бога. Тій надзвичайній хоробрості Никона дивувалося все римське військо.
Коли після завершення війни Святий повернувся до своєї матері, то розповів, що з ним сталося на полі бою.
Мати Никона звеличила Бога та розповіла своєму сину про необхідність прийняття ним Святого Хрещення.
Тоді святий з благословення матері вирушив на пошуки священника, оскільки в ті часи було сильне гоніння на християн і всі наставники християнські переховувалися.
У своїх пошуках Никон прибув на острів Хіос, що в Егейському морі. Там він протягом 8 днів молив Господа вказати йому, де знайти людину, яка б сподобила його Святого Хрещення.
І ось, уві сні Никону з’явився Ангел Господній, вручив йому посох із зображенням хреста зверху і повелів йти на берег моря.
На березі Святого вже очікував корабель, оскільки корабельникам також з’явився Ангел, що повелів чекати святого Никона.
Через два дні Святий прибув на гору Ганос, де переховувався разом із монахами Кізіцький єпископ Феодосій.
Феодосій також отримав божественне одкровення щодо Никона, і він зустрів його разом зі своїми учнями біля пристані та привів у свою печеру.
Згодом Никон сподобився Святого Хрещення та чернечого постригу.
Через три роки перебування Святого на горі Ганос Феодосію з’явився Ангел Господній, який наказав поставити замість себе єпископом Никона та щоб той разом із братією вирушив для проживання до Сицилії.
Феодосій виконав почуте від Ангела і невдовзі спочив. Після поховання Феодосія Никон разом із монахами прибув у Неаполь, де зустрівся зі своєю матір’ю.
Коли вона побачила, що її син прийняв чернечий постриг і удостоївся єпископського сану, то прославила Бога й одразу спочила.
У Неаполі до Святого приєдналося 9 його друзів-воїнів. Разом із ними та 190 монахами Никон вируши до Сицилії, де вони поселилися в покинутій кам’яній бані біля річки Асінос.
Через багато років після того про життя на острові монахів стало відомо сицилійському ігемону Квінтіану. За його наказом Никона разом із братією схопили та привели на суд.
Там святі не боячись сповідали свою віру, за що їх нещадно побили воловими жилами. А потім усіх, крім Никона, засудили на усічення мечем.
Тоді 199 чоловік братії обезголовили та кинули на спалення в ту саму баню, в якій вони жили.
Святого ж Никона закували в ланцюги та кинули в темницю. Там святому з’явився Ангел Господній і повідомив, що його учні упокоїлися в Небесному чертозі. Потім Никон мав дивне видіння, з якого дізнався про наближення лютої кончини ігемона Квінтіана.
Наступного ранку Святий знову постав перед мучителем, який наказав прив’язати його до колеса та палити вогнем. Однак це катування не зашкодило Святому.
Потім Никона прив’язали до швидких коней, щоб він загинув, коли його тягли по землі. Святий же осінив коней хресним знаменням, і вони не зрушили з місця.
Тоді розгніваний Квінтіан наказав перерізати коням на ногах жили. У той час за Божим повелінням коні промовили людським голосом, що заради святого Никона й вони йдуть на смерть.
Після того Никона скували ланцюгами та кинули з високої гори в прірву. Він же чудесно залишився живим та неушкодженим і знову постав перед ігемоном.
Тоді за наказом мучителя Святого били камінням по обличчі та відрізали йому язика. Після того Святого повели на місце, де він жив разом із учнями, й обезголовили.
Кончина святого Никона настала під час царювання нечестивого імператора Декія (249–251).
Жорстокого ігемона Квінтіана вбили його коні, що напали на нього під час переправи через річку Псіміф. Вони погризли йому обличчя, потоптали його ногами та кинули в річку.
Святе тіло мученика Никона знайшов біснуватий пастух, який при наближенні до нього звільнився від нечистого духа та повідомив про те чудо місцевим жителям.
Почувши ту звістку, єпископ міста Мессіни прибув разом зі своїм кліром на місце кончини Святого, де знайшов, окрім його тіла, тіла його сподвижників, що повністю вціліли в вогні. Так тіла святих мучеників знайшли та з честю поховали.
Слава Богу вовіки. Амінь.
