День пам’яті мучениці діви Феодосії Тірської

3/16 квітня Православна Церква вшановує пам’ять мучениці Феодосії Тірської, Кесарійської (Палестинської), діви.

Свята Феодосія народилася в місті Тірі (нині місто Сур у Лівані). Єпископ Кесарії Палестинської Євсевій (відомий церковний історик, що жив у 268–340 рр.) був очевидцем страждань Феодосії діви й написав про її мученицький подвиг наступне.

Дівиця Феодосія жила в Кесарії Палестинський і одного разу в День свята Воскресіння Христового підійшла до ув’язнених за віру християн, що знаходилися в преторії.

Вона попросила тих, хто вірив у Істинного Бога, пом’янути її, коли вони звершать свій подвиг і предстануть перед Господом.

У той час на дівицю, що вклонилася в’язням, звернули увагу воїни. Вони схопили її та привели на допит до ігемона Урвана.

Останній дуже розлютився та наказав немилосердно катувати Феодосію. Залізними кігтями терзали ребра та соски святої, через що оголилися її кістки.

Вона ж із радістю терпіла страждання. Потім ще живу діву з прив’язаним до шиї каменем кинули в море.

Інші свідки мучеництва Феодосії повідомляють, що Ангел Господній вивів її на сушу живою, і вона носила у своїх руках камінь, який їй прив’язали до шиї.

Потім язичники знову схопили Святу та привели на суд. Тоді мученицю віддали на поживу звірам, але й вони не заподіяли їй шкоди.

Зрештою, засуджена до страти Феодосію усікли мечем. У той час бачили, як із її вуст вилетіла сяюча, ніби золота, голубка й почала підноситися на Небеса.

Наступної ночі разом із іншими святими дівами угодниця Божа з’явилася своїм батькам. Одяг Мучениці був білішим за сніг. У руках дівиця тримала золотий хрест, а її голову увінчував вінець.

Феодосія запитала в батьків, чи бачать вони, які великі слава та благодать Христові, і чи бачать, якої великої слави вони хотіли позбавити її.

З такими словами Свята звернулася до батька та матері, бо вони перешкоджали їй постраждати за Христа. Вона ж потай від них підійшла до ув’язнених християн і звершила мученицький подвиг.

Кончина дівиці Феодосії, що не досягнула ще й 18-річного віку, настала в 307 чи в 308 році.
Згодом мощі Мучениці перенесли в Константинополь, а пізніше – у Венецію.
Слава Богу вовіки. Амінь.