Освятити своє життя благодаттю Воскреслого Христа
У святу та славну ніч Воскресіння Христового на утрені та Божественній Літургії все наповнюється сяйвом та світлом, джерелом якого є наш Воскреслий Господь.
Це світло осяює та радує християн і все творіння, видиме й невидиме, «небо і землю, і пекло».
Воскреслий Господь виявляє Себе серед віруючих і виконує Свою обіцянку: «Печаль ваша на радість буде… і вашої радості ніхто не забере у вас1(Инн. 16:20, 22). Радість воскресіння є невід’ємною від людини. Це єдина справжня радість.
Радість воскресіння є невід’ємною від людини. Це єдина справжня радість.
Великий богослов нашої Церкви, святитель Григорій Палама, пояснює, що Господь став людиною, «щоб стати Начальником і Переконувачем Воскресіння і вічного життя, знищивши безнадію; щоб ставши Сином Людським і учасником смертності, піднести людей до гідності синів Божих, зробивши їх спільниками Божественного безсмертя».
Таким чином, наш Господь Іісус Христос є головою та запорукою нашого воскресіння та вічності. Він став людиною й сприйняв нашу смертність, щоб зробити нас синами Божими, учасниками Божественного безсмертя. Таким чином, Він визволив нас від розпачу.
Адже що б не робила людина, не звільнена смерті, врешті-решт на неї чекає відчай, бо все «схильне до тління». Все рано чи пізно зникне та буде забуте.
Але людина, з’єднана з Воскреслим Іісусом, скільки б страждань, випробувань, хвороб, гонінь, смертей вона не пережила, в глибині душі відчуває радість, тому що знає, що, беручи участь у Хресті Господа, вона бере участь у Його Воскресінні та вічному житті.
І тепер ми, християни, можемо подвизатися в чеснотах, радіти, святкувати, відчувати невичерпну надію. Господь визволив нас від розпачу.
Без Воскреслого Іісуса свята людей скорботні, отже, насправді не є святами. Це спроби врятуватися від одноманітності, нудьги, самотності. Це галасливі заходи, які мають на меті заглушити лякаючу луну небуття.
Іісус Христос, що рятує від відчаю, — це наше Свято, тому що Він — наша Пасха, перехід від смерті до життя.
Для віруючого християнина все життя — це Пасха й Свято, бо все його життя просвітлене, облагодатствуване та освячене благодаттю Воскреслого Христа. Церковні свята є відправною точкою для того, щоб все життя стало святом.
Церковні свята є відправною точкою для того, щоб все життя стало святом.
Ті, хто хоче відвести наш народ від свят на честь Христа, Богородиці та святих, замінивши їх безбожними святами, спортивними, культурними, історичними та сімейними заходами, роблять велику несправедливість. Вони повертають його до відчаю та безвиході.
У нову шкільну програму з літератури мають бути знову введені твори, з яких діти дізнаються про Христа, про вічність, про православні свята та традиції нашого народу. Інакше ми випустимо зі школи нове покоління без надії на воскресіння з мертвих.
У нашій традиційній православній освіті діти виховуються як сини воскресіння. В атеїстичній освіті їх готують як «синів смерті»…
Нехай наш народ буде тим, що воскресає, православним, тим, що надіється а його життя буде служінням Христу. Нікому не позбавити нас надії на Воскресіння.
Брати і сестри, «сприймемо світло від Невечірнього Світла та прославимо Христа, який воскрес із мертвих».
Христос воскрес! Воістину воскрес!
Архімандрит Георгій Капсаніс, ігумен Афонського монастиря Григоріат
