День пам’яті мучеників Леоніда, Харієси, Ніки, Галини, Каліси, Нунехії, Василіси, Феодори та Ірини Коринфських

16/29 квітня Православна Церква вшановує пам’ять мученика Леоніда та мучениць Харієси, Ніки, Галини, Каліси, Нунехії, Василіси, Феодори та Ірини Коринфських.

Мученик Леонід був родом із Пелопоннесу та керував жіночим духовним хором. Під час гонінь на Церкву Христову, які розпочав нечестивий імператор Декій (249–251), коли інші християни переховувалися, хор не припинив співати гімни та подячні молебні.

Таким чином Леонід і хористки Харієса, Ніка, Галина, Каліса, Нунехія, Василіса, Феодора та Ірина були єдиними, хто відкрито сповідував християнську віру.

Леоніда та сповідниць Христових арештували за декілька днів до Пасхи в місті Трезені в Арголіді (нині Новий Епідавр) і відвели в Коринф до правителя Венуста.

Леонід

Правитель зваблював його славою та багатством для того, щоб угодник Божий звершив ідольське жертвоприношення. Проте Святий був непохитним і відповів мучителю, що вже давно відмовився від брехні та боїться лише за нього. Оскільки його хибні погляди ведуть до вічної смерті.

Тоді правитель вирішив катувати Леоніда. На це Мученик сказав, що, коли його тлінна плоть буде пошкоджена. А от душа залишиться неушкодженою та зрадіє своєму швидкому визволенню від уз, які прив’язують її до смертного існування.

Після того перед мучителем предстали діви. Він хотів обманути їх, що Леонід погодився звершити жертвоприношення ідолам. Однак святі не повірили та відповіли, що теж від усього серця принесуть жертву Господу Іісусу Христу.

Правитель, побачивши непохитність мучениць, наказав їх ув’язнити, а потім знову покликав Леоніда.

Венуст наполягав, щоб Святий підкорився імператору. На те Мученик відповів, що благоговійно виконує те, що наказує йому Володар неба та землі, а те, що наказують імператори, виконує в тому випадку, якщо це правильно, в іншому ж разі вважає, що не зобов’язаний підкорятися.

Такі слова розгнівили мучителя, і він наказав здерти з Леоніда шкіру та обпалити йому факелами боки.

У приведених на допит Коринфських мучениць Венуст запитав про їхні родинні зв’язки з Леонідом. Святі відповіли, що хоча вони мають різне походження і стать, але єдині за вірою та способом життя.

Діви

Мучитель погрозив святим тими ж муками, які терпів Леонід, і кати розпочали виконання його наказу. Угодниці Божі приготувалися до страждань за Христа, і катуваннями нечестиві нічого не досягли. Тоді правитель наказав втопити святих у морі.

Коли мучеників Коринфських вели по узбережжю, Харієса, подібно до Мойсеєвої сестри Маріам, заспівала: «Тікала я на поприще, Господи, гналося за мною воїнство, Господи, та не зреклася я Тебе, Господи, спаси душу мою!». Сподвижниці заспівали разом із нею.

У Велику суботу страждальців посадили на корабель, де вони продовжували співати. За 6 км від берега їм прив’язали до ший камені та зв’язали за спиною руки. Першим втопили Леоніда. Перед кончиною він встиг сказати, що в цей день приймає друге хрещення в очищення внутрішньої людини. Після того кинули в море святих дів.