Секрети отримання Божественної благодаті в сім’ї

“Чоловік і жінка, наскільки можливо, повинні
виплекати чесноту любові, щоб двоє завжди
були злиті воєдино, й щоб разом із ними завжди
перебував Третій — наш Найсолодший Христос”.

— Твоя сестра — як поживає? Ладить зі своїм чоловіком?

— Геронде, до мене доходять чутки, що в них не все гладко. Але вона терпить, а коли потрібно, тягне віз на собі.

— Так воно й буває. Якщо пара биків запряжена в одне ярмо й один із них слабосилий або лінивий, то інша тварина впирається з більшою силою й тягне за двох.

Бачиш як: мирські люди, а працюють над собою. А ви тут як принцеси!

Ти ось уяви матір, у якої четверо дітей: одна дитина розумово відстала, інша — душевнохвора, ще одна страждає на таласемію, остання вештається ночами невідомо де, з чоловіком нещасна теж мучиться, скільки ж їй доводиться всього терпіти!

Та так, що хоч криком кричи, так, що нікому про свій біль і не розкажеш, тому що про деякі речі, що відбуваються в сім’ї, не можна розповісти за порогом дому.

Приміром, її чоловік може жити зовсім відокремленим життям, а на неї не звертати жодної уваги, в нещасної нема грошей навіть заплатити за житло, її хочуть виселити з будинку. Вона змушена шукати роботу, наражатися на різні небезпеки та просити тебе: “Помолись, щоб хоча б цих небезпек я позбулася!”

Або її чоловік п’є, не працює та вона змушена працювати сама, наприклад, мити сходи в багатоповерхівках. А чоловік ходить по тавернах, п’яний повертається додому за північ, б’є її, вимагає в неї гроші або навіть сам іде до її начальства й забирає те, що вона заробила. Ех, яка ж це мука!

З деякими жінками все зрозуміло — у них є якісь гріхи й, постраждавши таким чином, вони за них розплачуються.

Але ж є й інші — у яких таких гріхів нема. Ці останні будуть мати чисту винагороду за пережиті ними страждання.

Я знайомий з однією матір’ю. У дитинстві вона була подібна до ангела! Найдобріша душа, найтихіша дитина в сім’ї. І якому ж вона дісталася страшному скандалістові! Як обманулись її рідні! Вона вийшла заміж за п’яницю, який ще в дитинстві був страшенним бешкетником. Його батько пив, і він теж перейняв цю погану звичку. І ось зараз нещасна жінка горбатиться по чужих домах, виснажується на роботі, а чоловік б’є її та погрожує ножем.

Скільки разів він кричав: “Я тебе заріжу!” І вона боїться, як би він і справді її не зарізав! Вона переживає справжні муки! Але ж у неї четверо дітей.

Рідні цієї нещасної дійшли до того, що радять їй розлучитися, але вона відповідає їм: “Я думаю ще потерпіти”. І терпить. Вам це зрозуміло? Ця жінка не читала ні патериків, ні житій святих, і, однак, вона терпить!

“Добре, — сказав я їй якось. — А що ж діти твої, на все це дивляться й не втручаються?” — “їм ще по п’ятнадцять-шістнадцять років, — відповіла вона.

— Хай спершу відслужать у армії, а коли повернуться, то й батька трішки вгомонять!” Тобто поки вони не відслужать у війську, їй доведеться терпіти побої!

Терпіння наповнює людину Божественною Благодаттю

— Геронде, як поводитися з людиною, коли вона роздратована, напружена?

— З терпінням.

— А якщо в мене його нема?

— Треба піти купити! Продається в супермаркетах!.. Дивися: якщо хтось кипить гнівом, що б ти йому не говорила, ніякої користі не буде. У такий момент краще змовчати й творити Іісусову молитву. Вд молитви він затихне, заспокоїться, а потім можна прийти з ним до взаєморозуміння.

Подивися, адже й рибалки не виходять рибалити, якщо море хвилюється. Вони терпляче чекають, поки погода не втишиться.

— Геронде, а чим пояснюється нетерпіння людей?

— Воно пояснюється тим, що в них усередині дуже багато… світу! Бог поставив спасіння людей у залежність від їхнього терпіння.

“Хто витримає до кінця —той спасеться” — говорить Євангеліє. Бог дає людям труднощі, різні випробування заради того, щоб вони вдосконалилися в терпінні.

Терпіння починається з любові. Щоб ти терпів людину, тобі має бути за неї боляче.

Терпіння рятує сім’ю від руйнування. Мені доводилося бачити, як дикі звірі ставали агнцями.

Якщо довіряти Богові, то всі проблеми вирішуються гладко й духовно.

Одного разу, живучи в монастирі Стоміон, я зустрів у Коніці жінку, обличчя якої світилося. Вона була матір’ю п’ятьох дітей.

Потім я її пригадав. її чоловік був теслею й часто працював разом із моїм майстром. Якщо замовники робили цьому чоловікові якесь дріб’язкове зауваження, наприклад: “Майстре Янісе, можливо, зробимо це ось так?” — то він ніби з ланцюга зривався. “Це ти мене, чи що, будеш учити?!” — кричав він, ламав свої інструменти, жбурляв їх у кут і йшов геть.

Ти тепер уявляєш, що він творив у власному домі, якщо й у чужих будинках усе трощив!

Із цією людиною неможливо було провести разом жодного дня, а його дружина жила з ним роками. Щодня вона переживала муки, однак ао всього ставилася з великою добротою й покривала все терпінням.

Я знав про те, що відбувається в них у домі, і тому, коли зустрічав її, запитував: “Як поживає пан Яніс? Працює?” — “Е-е, — відповідала вона. — Коли працює, а коли — сяде посидіти трохи!”

— “А як ваше життя-буття?” — знову запитував я.

“Дуже добре, отче!” — відповідала вона. І говорила це від щирого серця. Вона не брала до уваги те, що її чоловік ламав свої інструменти — і дорогі ж інструменти! — так що бідачка була змушена найматися на роботу в чужі будинки, щоб заробити їм на життя.

Бачите, з яким терпінням, з якою добротою та благородством вона до всього ставилася! Вона його навіть ніскілечки не засуджувала! Тому Бог обдарував її благодаттю, і її обличчя світилося. Вона змогла підняти п’ятьох дітей, виростила їх, і зі всіх п’ятьох вийшли дуже хороші люди.

— Геронде, а як їй вдавалося виправдовувати свого чоловіка?

— Добрим помислом. “Адже це мій чоловік, — думала вона. — Ну що ж, хай висварить мене трішки. Можливо, і я, коли була б на його місці, поводилася точно так само”.

Ця жінка застосовувала Євангеліє до свого життя, і тому Бог посилав їй Свою Божественну Благодать.

І якщо вже люди мирські терплять і наповнюються благодаттю, то наскільки більше повинні терпіти ми, ченці, які мають для духовного життя всі можливості!

Наскільки я зрозумів, найбільші скандали — і не тільки в сім’ях, але й у житті держав — походять від малозначущих речей.

У сім’ї хтось із подружжя повинен смирятися перед іншим, він повинен не тільки наслідувати його чеснотам, але й терпіти його примхи.

У сім’ї хтось із подружжя повинен смирятися перед іншим, він повинен не тільки наслідувати його чеснотам, але й терпіти його примхи.

Ставитися до подій подібним чином дуже допомагає розважання про те, що Христос приніс Себе в жертву за наші гріхи й що Він, будучи Безгрішним, терпить нас усіх — мільярди людей — тоді як ми, мучачись від чужих примх, погашаємо заборгованості за власні гріхи.

Благий Бог улаштував все так, щоб людина, якщо має дари, допомагала іншій, а якщо має недоліки, смирялася. Бо кожен має свої дари. Однак і недоліки в кожного теж є, і треба подвизатися для того, щоб їх позбутися.

Одному чоловікові я задав доброї прочуханки! Бачили б ви, який послух робить йому дружина, незважаючи на те, що вона наділена багатьма здібностями й дарами.

Поруч із нею він все одно, що дитя мале. І ось ця жінка, маючи перед чоловіком послух, постійно приймає Божественну благодать, відкладає її на свій духовний рахунок, тоді як її чоловік своїм егоїзмом постійно відганяє від себе Божественну благодать і стає все більш і більш порожнім.

І хто в кінцевому підсумку залишиться у виграші? Бачиш: весь секрет у смирені. У цьому — вся основа. Послух, смиренність.