День пам’яті благовірної Тамари Грузинської

1/14 травня Православна Церква вшановує пам’ять благовірної Тамари, цариці Грузинської.

Свята Тамара належала до знатного роду Багратіонів, що згідно з переданням є потомками царя Давида.

У 1178 році її батько, цар Георгій ІІІ, проголосив Тамару царицею. Через 7 років після того Георгій ІІІ помер, і його дочка приступила до управління державою.

Коли Свята зайняла царський престол, то сказала, що вона — батько сиріт та матір вдів. Згідно з цими словами Тамара і звершувала правління.

Перш за все цариця зайнялася заміною кадрів і позбавила посад правителів та воєначальників, які зловживали даною їм владою. Цариця звільнила Церкву від сплати податків і полегшила життя селян.

У 1185 році патріарх запропонував Тамарі вийти заміж. З цією метою на Русь вирушили посли. Незабаром в Грузію прибув син Андрія Боголюбського Георгій.

Цариця не хотіла одразу виходити заміж, а спочатку зрозуміти, що за людина її жених. Проте придворні наполягли на тому, щоб вінчання не відкладалося.

Побоювання благочестивої правительки справдилися. Її чоловік зловживав спиртними напоями та звершував непристойні справи.

Більше двох років Тамара терпіла з боку Георгія грубощі та намагалася напоумити його, але все було марно. Зрештою, вона розлучилася з ним.

Спочатку угодниця Божа мала намір проводити самотнє життя, але згодом заради спадкоємця погодилася на другий шлюб.

Чоловіком благовірної цариці став осетинський царевич Давид. Шлюб Тамари та Давида був щасливий.

Час царювання Святої став «Золотою епохою» Грузії. Держава досягла вершини слави та могутності.

Тамара була мудрою правителькою, справедливо звершувала суд, вирізнялася працелюбністю та християнським співчуттям.

Угодниця Божа змогла зупинити нашестя з Індії війська халіфа Абу-Бакра, а також подолала й іншого ворога — султана Рукн-ад-Діна.

Після сходження на царський престол Тамара потурбувалася про організацію єдиного богослужбового уставу та церковного канону.

У місто Картлі вона скликала богословів, знавців Закону Божого, духовенство. Там відбувся Собор, на якому була присутня й цариця.

Незадовго перед своєю кончиною Свята закінчила необхідні державні справи та розпорядилася щодо церковних і монастирських питань. Вона раптово захворіла на невідому хворобу, і лікарі не змогли допомогти їй. Народ молив Господа про одужання цариці, проте 18 січня 1213 року настала її кончина.

Грузинська цариця Тамара залишила про себе добру пам’ять у народі. Вона сприяла духовному розвитку держави, піклувалася про нужденних людей, будувала храми Божі.
Щодо місця поховання Святої й дотепер точаться суперечки між істориками та археологами.
Слава Богу вовіки. Амінь.