Преполовіння П’ятидесятниці — свято, що відзначається через 25 днів після Світлого Воскресіння Христового. Воно святкується всіма Православними, а також Східними Католицькими Церквами візантійського обряду.
Етимологічно назва сама вказує на час святкування: «на півдорозі», середина між Великоднем і Трійцею.
Преполовіння Святої П’ятидесятниці — одне з найдавніших християнських свят.
Свято має глибокі історичні корені. У Євангелії описується, як Христос у третій рік Своєї Євангельської проповіді, у преполовіння старозавітного свята Кущів, увійшов у храм і навчав.
Свято Кущів тривало вісім днів, з яких перший і останній вважалися особливо важливими.
У восьмий, останній, день торжества іудеї ззвершували обряд урочистого виливання води, яке було старозавітним прообразом зіслання Святого Духа на вірних, обіцяного Христом.
Обіцянку Христа про дар Духа Святого ми урочисто відзначаємо у свято Преполовіння П’ятидесятниці.
Зазначивши, що ні в Апостольських правилах (правило №37), ні в діяннях Антіохійського собору (правило №20) свято Преполовіння ще не згадується, С. Булгаков відносить його встановлення до часів Іоанна Златоуста (кінець IV століття).
Найбільш рання на сьогодні згадка про Преполовіння в богослужбовій літературі зафіксована в грузинському перекладі єрусалимського Лекціонарія VII-VIII століть.
Гімнографічні твори, що присвячені Преполовінню, датуються, починаючи з V століття (Анатолій Константинопольський).
Згодом піснеспіви до цього свята напишуть Андрій Критський (VII століття), Іоанн Дамаскін (VIII століття) і Феофан Сповідник (IX століття) — їхні твори використовуються в богослужінні й досі. Православна енциклопедія згадує в списку гімнографів Преполовіння Іоанна Дамаскіна та Козьму Маюмського (Єрусалимського).
Аж до завоювання Константинополя турками в 1453 році свято Преполовіння було одним зі свят Собору святої Софії — колишнього патріаршого православного собору Царгорода, колись найбільшого християнського храму в світі.
Преполовіння святкується 8 днів: починається від 4-й середи Пасхи та завершується в середу 5-го тижня. Богослужіння п’ятого пасхального тижня (тиждень про самарянку) поєднується зі службою віддання Преполовіння. Передсвята це свято не має.
Стоячи між днем Великодня та днем Зішестя Святого Духа, свято Преполовіння служить зв’язною ланкою між цими двома великими християнськими урочистостями. Продовжуючи вшановувати Пасху Господню, у день Преполовіння Церква нагадує й про наближення часу Зішестя Святого Духа та Вознесіння Господнього.
В ознаменування «благодаті Святого Духа, яку Спаситель прирівняв до води, що подає життя спраглим порятунку», Православна Церква встановила в цей день традицію Хресного ходу на водні джерела, для малого освячення води.
Молячись в день Преполовіння «про напоєння всіх спраглих порятунку водами благочестя», Церква звершує водосвяття – освячення води на річках, озерах, у колодязях.
У дореволюційні часи жителі сіл йшли на поля, засіяні хлібом, де священник окропляв ниви освяченою водою, а віряни молилися про дарування багатого врожаю.
