День пам’яті мученика Христофора Лікійського

9/22 травня Православна Церква вшановує пам’ять мученика Христофора Лікійського.

Святий Христофор прийняв мученицьку кончину за царювання нечестивого імператора Декія (249–251).

Згідно з одними джерелами, за походженням він був хананеєм, а за іншими — кіноцефалом.
Христофор мав високий зріст і незвичайну силу. Обличчя його було огидним і подібним до морди звіра.

Як розповідає передання, спочатку Мученик був гарним, але, щоб уникнути спокус для себе й інших, випросив у Господа бридкий вигляд.

До прийняття Хрещення через свою зовнішність Святого називали Репревом (негідним). Він сповідував віру Христову та викривав гонителів християн.

У одному місті угодника Божого побив чоловік на ім’я Вакх. Репрев виявив смирення та не противився своєму кривднику, хоча міг легко побороти його. Через деякий час за Святим прибуло 200 воїнів, які повели його до імператора Декія.

На шляху сухий посох, який був у руках Мученика, чудесно розцвів, а також молитвою Святого примножилися хліби, яких не вистачало мандрівникам. Через ті дива воїни навернулися до Істинного Бога та разом із Репревом прийняли від антіохійського єпископа Вавіли Святе Хрещення.

Коли імператор побачив Христофора, то наляканий його бридким виглядом впав долу. Потім він замислив схилити Мученика до ідольського жертвоприношення, але не силоміць, а підступним способом.

Декій підіслав до Святого блудниць Каллінікію й Акіліну, щоб вони спокусили його та переконали зректися Христа й принести жертву ідолам.

Однак всупереч сподіванням імператора Христофор сам навернув нечестивих жінок до віри в Господа Іісуса Христа. За те вони зазнали тяжких мук і прийняли мученицьку кончину.

Коли Святий знову представ перед Декієм, останній почав знущатися з нього через його потворну зовнішність.

Христофор на те назвав імператора вмістилищем дій диявола, що й означало ім’я Декій.

200 воїнів, які увірували в Христа, на очах імператора вклонилися Мученику. Тоді їх обезголовили, а тіла спалили.

Угодника Божого імператор наказав помістити в мідну посудину, прибити до неї цвяхами, після чого посудину розжарити.

Проте Христофор залишився неушкодженим і розповів про дивне видіння. Святому з’явився одягнений у біле вбрання світосяйний Муж, оточений безліччю воїнів, з якими боролися сморідні арапи. Муж гнівно поглянув на арапів і одним своїм поглядом здолав їх, а йому, Христофору, дав сили без шкоди перенести тортури.

Через предивне чудо багато язичників увірувало в Істинного Бога. Вони витягли Мученика з розжареної посудини, за що їх порубали кати.

Мученика Христового з прив’язаним до шиї каменем кати кинули в колодязь, але Ангел Господній спас його.

Потім на Святого одягнули розжарений мідний одяг. Після того угодника Божого усікли мечем.

Кончина святого Христофора настала в 250 році в Лікії.

З часом мощі Мученика перенесли в іспанське місто Толедо, а пізніше — в абатство Сен-Дені, що розташоване у Франції.

Особливо шанують Святого іспанці. Вони просять у нього допомоги при заразних хворобах.
Слава Богу вовіки. Амінь.