День пам’яті блаженної Таїсії

10/23 травня Православна Церква вшановує пам’ять блаженної Таїсії.

Блаженна Таїсія живала в Єгипті. Будучи отроковицею, вона втратила батьків. Тоді Свята вирішила зберігати цноту, роздала своє майно бідним, а будинок перетворила на гостинний дім для монахів скиту. Там подвижники зупинялися та відпочивали від мандрівки.

Так дівиця довгий час приймала у своєму будинку ченців і витратила всі свої статки. Вона зовсім зубожіла та потоваришувала з розбещеними людьми, які звабили її та привели до гріховного життя. Таїсія віддалася блуду та розпусті.

Подвижники скиту дізналися про те й дуже засмутилися. Вони пішли до авви Іоанна Колова та розповіли йому про те, що сталося з дівицею. Монахи попросили одвижника піти та наставити її на шлях спасіння. Самі ж монахи пообіцяли дотримуватися посту й ревно молитися Богу, щоб Він допоміг Іоанну.

Преподобний послухався братію, вирушив до міста й постукав у двері будинку Святої. Йому відповіла воротарка.

Вона з гнівом докорила авві Іоанну, що монахи розтратили все майно її господині, й не хотіла його впустити. Старець же просив доповісти Таїсії, що він приніс їй дещо дуже цінне. Коли Свята почула про те, то наказала привести до себе старця.

Авва Іоанн сів біля блудниці, схилив голову й гірко заплакав. Побачивши те, Таїсія запитала його про причину плачу.

Старець відповів, що бачить, як сатана грає на її обличчі. Він у свою чергу запитав, для чого вона не захотіла мати своїм женихом Господа Іісуса Христа, для чого знехтувала Господніми плацами, чому віддала себе сатані й для чого чинить його скверні справи.

Ті слова зворушили серце Таїсії. Вона відчула велику відразу до свого гріховного життя, стала соромитися себе самої та своїх мерзенних діянь.

Свята запитала в старця, чи є покаяння для грішників. Преподобний відповів, що Господь чекає її навернення та відкриває для неї Свої батьківські обійми. Господь не бажає смерті грішника. Старець запевнив блудницю, якщо вона щиро покається то, Він знову полюбить її як Свою наречену, очистить від всього бруду та введе в Небесний палац.

Після тих слів авви Іоанна Таїсія попросила взяти її туди, де б вона знайшла місце, зручне для покаяння.

Преподобний сказав їй іти з ним і вийшов з будинку. Свята одразу залишила все, не зробила ніяких розпоряджень, нічого нікому не сказала та пішла на великій відстані за старцем.

Авва здивувався тій ревності до Бога, з якою Таїсія залишила своє житло й усе надбання, та прославив Господа.

На ночівлю мандрівники зупинилися в пустелі. Преподобний зробив із піску узголів’я та сказав Таїсії лягти спати. Він перехрестив Святу, а сам неподалік став на молитву. Згодом старець заснув.

Опівночі Преподобний прокинувся й побачив вогненну смугу, що сходила з Неба до блудниці. Він дуже злякався, а потім помітив, як Ангели підносять на Небо душу Святої.

Старець підійшов до блаженної та побачив, що вона померла.

Тоді він впав на землю й почув голос, який сказав, що година щирого покаяння Таїсії для Господа стала більш приємною, ніж літепле покаяння, що триває довго, бо в останньому випадку в тих, хто кається, немає такої гарячності в серці.

Біля тіла Таїсії авва Іоанн молився до ранку. Потім він поховав чесне тіло Святої, повернувся в скит і розповів братії про те, що сталося. Всі монахи звеличили Бога.

Слава Богу вовіки. Амінь.