День пам’яті святителя Германа Царгородського
12/25 травня Православна Церква вшановує пам’ять святителя Германа Константинопольського, архієпископа.
Святитель Герман народився в сім’ї патриція в Константинополі.
Своє архіпастирське служіння він розпочав із малоазійського міста Кізіка, де був єпископом. У той час він ревно боровся проти єресі монофелітів, які визнавали в Господі Іісусі Христі тільки одну волю. За те він разом із Константинопольським патріархом Кіром перетерпів вигнання, під час якого святий Кір відійшов до Господа.
За царювання Артемія, названого Анастасієм ІІ, Германа звели на патріарший престол. Коли він у сані патріарха, оточений натовпом, вперше входив у храм Святої Софії, до нього наблизилася вагітна жінка. Вона попросила Святого благословити дитину, що була в її утробі.
На те прохання святий Герман відповів їй: «Нехай Господь благословить тебе молитвами первомученика Стефана». У той час із уст Святителя виходив вогонь.
Невдовзі в тієї жінки народилося дитя чоловічої статі, яке вона назвала Стефаном.
Той Стефан згодом став монахом і постраждав за шанування ікон від імператора іконоборця Костянтина Копроніма.
Костянтина ж Копроніма в його дитинстві хрестив патріарх Герман. Під час Святого Хрещення Костянтин осквернив купіль гноєм, через що його й прозвали Копронімом, тобто гнойовим.
Тоді Патріарх передрік, що він принесе велике зло всій Церкві та проллє багато крові вірних рабів Христових.
Іконоборча єресь почала поширюватися за правління батька Копроніма Лева Ісаврянина. Він наказав повсюди викидати з храмів святі ікони, топтати їх ногами та спалювати. Ікони Лев вважав ідолами, а тих, хто їх шанували – ідолопоклонниками.
Усі зусилля патріарха Германа переконати імператора зректися іконоборчої єресі залишилися марними. Він не раз особисто приходив до Лева Ісаврянина, щоб вмовити його припинити злодіяння.
Якось під час зустрічі з імператором, святий Герман повідомив йому про пророцтво одного святого мужа, який передрік гоніння на святі ікони. Той муж сказав, що гоніння наступить у дні царя Конона.
Коли ж Герман повідомив імператору Леву те ім’я, то імператор сказав, що він при хрещенні був названий Кононом, а Левом почав називатися пізніше.
Лев Ісаврянин зненавидів Святителя та почав шукати нагоди, щоб позбавити його сану, але не як поборника істини, а як крамольника.
Для того він знайшов собі помічника в особі пресвітера Анастасія, учня Германа. Імператор пообіцяв йому патріарший престол після вигнання Святого.
Герман передбачав злий задум Анастасія та бачив його майбутнє. Одного разу, коли Анастасій став на край його одягу, Святий сказав йому, щоб він не спішив, бо настане час, коли його, оточеного натовпом, із криками поведуть на діппін (місце, де в Константинополі влаштовувалися видовища).
Коли святий Герман переконався в тому, що не зможе відвернути імператора від єресі, то поклав свій омофор на Престолі у вівтарі та відмовився від святительського сану.
Тоді розлючений цар послав воїнів, які побили Святого та вигнали з патріаршого дому.
Святий же пішов у монастир, де в безмовності провів решту свого життя. Він помер у 740 році, коли йому було 95 років. Всього ж патріарший престол Герман займав 14 років і 5 місяців.
Згодом збулося й пророцтво Святого щодо Анастасія, який став патріархом Константинопольським. На Анастасія дуже розгнівався Костянтин Копронім, оскільки той допомагав Артавасду, зятю Лева Ісаврянина, в справі позбавлення його імператорського престолу.
Коли через три роки Копронім знову воцарився, то повелів оголити та привселюдно бити Анастасія на місці діппін, а потім посадити задом наперед на віслюка та возити містом.
Однак Копронім не позбавив Анастасія патріаршества, бо не знайшов більш ревного іконоборця, який був би придатний для того служіння.
Єретик Анастасій упродовж 24 років займав патріарший престол, а потім помер від тяжкої хвороби, під час якої з його богохульних уст витікав гній.
Святий Герман відомий також як церковний письменник, унаслідував блаженне життя в Царстві Небесному.
Слава Богу вовіки. Амінь.
