Боротися з тими, хто вводить в оману

Митрополит Антоній (Паканич) про головні ознаки ворогів і тих, хто вводить в оману.
Жива книга
Підступність ворога розбивається об мудрість Господа. Якими б не були виверти ворожі, всі вони свідомо відомі та знешкоджені Словом Всевишнього.
Тому, хто слухає Господа, тому нічого не страшно. Для такої людини немає якихось несподіванок, раптовостей. Той, хто чує слово Боже попереджений про можливі складнощі та небезпеки.
Тому, хто слухає Господа, тому нічого не страшно. Для такої людини немає якихось несподіванок, раптовостей. Той, хто чує слово Боже попереджений про можливі складнощі та небезпеки.
«Він же промовив: Стережіться, щоб вас хто не звів. Бо багато-хто прийдуть в Ім́я Моє, кажучи: Це Я, і Час наблизився. Та за ними не йдіть!»1(Лк. 21:8).
Як розпізнати тих, хто бажає обдурити, ввести в оману? Як впізнати вовка в овечій шкурі?
Для цього потрібно більше наповнюватися Писанням, регулярно його читати, втілювати в життя, знати напам’ять якомога більше священних висловлювань і слів. І тоді багато чого проясниться, стане зрозумілим.
У Писанні є абсолютно все, що потрібно знати кожному з нас. Святе Письмо – це не духовний пам’ятник, не просто книга, а жива книга.
Всі притчі, історії, персонажі в ній вічно живі й актуальні в усі епохи, до кінця столітть, тому що вони існують поза часом, історією, народами. І кожного разу рядки оживають в нашому житті, коли ми вдумливо читаємо та свідомо звертаємося до них.
Книга дивним чином відкриває людині те, що потрібно саме їй в даний момент.
У Писанні є абсолютно все, що потрібно знати кожному з нас. Святе Письмо – це не духовний пам’ятник, не просто книга, а жива книга. Книга дивним чином відкриває людині те, що потрібно саме їй в даний момент.
Можна відкривати навмання главу за главою та на кожній сторінці знаходити розсипи глибокої мудрості, слова, що стосуються конкретної ситуації нашого життя.
У Писанні є відповіді та підказки на всі питання
Ворог не дрімає
У всі часи ворог роду людського шукав можливості збити людину з істинного шляху, шляху спасіння. Його методи завжди підлі й лукаві. Він підступно підміняє поняття, вводить людей у оману, використовує напівправду.
Напівправда – зброя бісів. Вони маскуються за зовнішньою благочестивою формою та правильними словами, проте залишаються бісами всередині.
«Коли я говорю мовами людськими й ангельськими, та любови не маю, то я, як мідь та дзвінка або бубон гудячий», – говорив апостол Павло.
У цих словах ключ до розуміння того, як відрізнити справжніх пастирів від обманщиків і лжепастирів.
Не треба дивитися на красиві слова, потрібно дивитися на плоди. Тільки любов здатна давати плоди. І це головна відмінність істини від брехні, правди від напівправди.
Не треба дивитися на красиві слова, потрібно дивитися на плоди. Тільки любов здатна давати плоди. І це головна відмінність істини від брехні, правди від напівправди.
Якщо немає любові в ставленні до ближніх, поваги до традицій, страху Божого, то що б не обіцяла нам така людина, як би себе не титулувала, вона буде «мідь дзвінка або бубон гудячий», тобто чимось гучним, але по суті абсолютно порожнім і безплідним.
Всі запевнення в любові, що не підкріплюються реальними справами, – порожній звук. Якщо людина сіє розбрат і ненависть, але називає це любов’ю, то гріш ціна тим, хто вірить таким словам і йде за такою людиною.
Всі запевнення в любові, що не підкріплюються реальними справами, – порожній звук. Якщо людина сіє розбрат і ненависть, але називає це любов’ю, то гріш ціна тим, хто вірить таким словам і йде за такою людиною.
І якщо ще можна допомогти людині, коли вона щиро помиляється, то тим, хто йде на обман або за обманщиком свідомо, коли усвідомлює брехню, немає виправдання. Одна зрада та відступ завжди породжує іншу зраду та повний відрив від істини.
Людина ласа на зовнішнє, і це її підводить. Потрібно більше цікавитися глибиною, самою суттю, змістом, внутрішнім змістом і не надавати значення тільки зовнішнім проявам.
Інакше можна стати жертвою шахраїв і розбійників, зустріч із якими надзвичайно небезпечна в земних справах, тому що призводить до неминучих втрат, але не менш, а навіть більш небезпечна в справах духовних. І страшною втратою тут може стати наша душа.
«Тож пильнуйте, і повсякчас моліться…» – заповідано нам.
Пильнувати – значить бути уважним до себе та до всього, що відбувається навколо, бути розважливим, не кидатися в крайнощі, не довіряти тільки зовнішній картинці.
Не слід залишати без уваги кожну мить нашого життя, кожен вчинок. Якщо ми не станемо господарем своїх думок і слів, їх викрадуть вороги та зроблять таким чином із нас своїх союзників.
Не слід залишати без уваги кожну мить нашого життя, кожен вчинок. Якщо ми не станемо господарем своїх думок і слів, їх викрадуть вороги та зроблять таким чином із нас своїх союзників.
Пильнувати – значить вибирати вічне, а не тимчасове. Бо сказано: «Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої»2(Лк. 21:33).