День пам’яті мучеників воїнів Солохона, Памфаміра та Памфалона

17/30 травня Православна Церква вшановує пам’ять мучеників воїнів Солохона, Памфаміра та Памфалона.
Святий Солохон походив із Єгипту та жив під час правління нечестивого імператора Максиміана (284–305).
Він перебував на воїнській службі й служив у полку, який очолював трибун Кампан, у підпорядкуванні якого було три тисячі воїнів.
Якось за царським наказом полк Кампана прибув у Халкидон. Там усі полководці та воїни за наказом імператора почали приносити скверні ідольські жертви.
Святий же Солохон, а разом із ним воїни Памфамір і Памфалон привселюдно сповідали Христа та відмовилися від жертвоприношення.
Солохон сказав, що нізащо не зречеться Істинного Бога, і висловив готовність перетерпіти найжорстокіші тортури.
Після того безстрашних воїнів Небесного Царя віддали на різні катування, під час яких Памфамір і Памфалон відійшли до Господа та удостоїлися вінців мученицьких.
Солохон же продовжував сповідувати ім’я Христа, про що стало відомо Кампану. За його наказом мученику розкрили мечем вуста, щоб влити в них ідоложертовну кров. Однак Святий зламав залізо своїми зубами, звільнився від пут і вільним постав перед трибуном.
У той час із Неба пролунав Голос, що зміцнював Солохона та спонукав його бути мужнім.
Після того Мученика знову почали катувати. Його нещадно били, тягли за ноги по череп‘ю та гострим каменям, а потім повішали за праву руку до дерева, а до лівої ноги прив’язали важкий камінь.
Три години так провисів Святий, і кати марно переконували його зректися Істинного Бога. Коли Мученика спустили на землю, то дивним чином він зміг стояти як здоровий.
Ввечері Кампан зовсім розлютився й тростиною для писання проштрикнув Солохону наскрізь голову через вухо. Невдовзі воїни покинули місце катування.
Тоді християни забрали страждальця та віднесли в дім однієї благочестивої вдови. Там Святий трохи підкріпився хлібом і водою, а потім почав закликати християн бути твердими в вірі. Після того він помолився Господу та віддав Йому свою святу душу.
Слава Богу вовіки. Амінь.