День пам’яті благовірних князів Костянтина, Михаїла та Феодора Муромських

21 травня/3 червня Православна Церква вшановує пам’ять благовірних князів Костянтина (Ярослава Святославовича), Михаїла та Феодора Муромських.

Святий князь Костянтин (Ярослав Святославич) належав до роду великого рівноапостольного князя Володимира.

Він попросив у свого батька Святослава Чернігівського у володіння місто Муром, жителі якого трималися язичницької віри.

Благовірний князь хотів просвітити світлом Христивої істини Муромський край, особливо в той час, коли сусідні болгари, що сповідували магометанство, прагнули поширити свій вплив на місто.

Святослав Чернігівський побоювався відпустити сина до суворих язичників, щоб вони не вбили його, але Святий у своєму намірі був непохитний.

У 1192 році князь Костянтин, його сини Михаїл і Феодор, а з ними священнослужителі, військо та слуги прибули з Києва в Рязанський край і наблизилися до Мурома.

Угодник Божий послав у місто свого сина Михаїла, щоб той переконав місцеве населення прийняти його мирно та не чинити опору.

Муромці вбили Михаїла, кинули його тіло за містом і почали готуватися до битви. Коли ж вони побачили військо благовірного князя, то впокорилися і прийняли його, однак язичництва зректися не бажали.

Костянтин не примушував муромців до прийняття християнства, але й не залишав думки привести їх до істинної віри.

На місці вбивства Михаїла він збудував Благовіщенську церкву, а також спорудив храм на честь Бориса та Гліба. Міських старійшин князь закликав навернутися до Христа, а духовенство проповідувало Євангеліє міським жителям.

Одного разу невдоволений натовп язичників підійшов до будинку князя та й почав йому погрожувати розправою.

Святий помолився Богу і з образом Богородиці сміливо вийшов із дому. Його вчинок справив таке враження на невірних, що вони погодилися охреститися.

Князь подякував Господу й Богоматері та призначив день Хрещення. Муромці хрестилися у водах річки Оки.

Угодник Божий дарував новонаверненим одяг, гроші, а декому й вотчини. Так жителі Мурома відвернулися від ідольської омани та стали чадами Божими. Син князя Феодор ревно допомагав батькові вкорінювати святу віру.

За наказом князя почали будуватися церкви та засновуватися чернечі обителі. У Муромі запровадили єпископську кафедру.

У 1129 році князь Костянтин відійшов до Господа. Він жив доброчесно, завжди захищав бідних і сиріт. Народ тужив за своїм померлим покровителем.

Останки Святого погребли в храмі Благовіщення біля захоронень його синів Михаїла та Феодора. Господь прославив Своїх угодників чудесами.

Коли в 1553 році цар Іоанн Васильович пішов із військом проти татар на Казань, то відвідав Муром і пробув у ньому два тижні. Після звершення молебню біля гробниць благовірних князів він пообіцяв збудувати кам’яний храм.

Під час копання ровів для фундаменту знайшли цілі й неушкоджені мощі святих. Пізніше їх поклали в спеціальній ніші в стіні новозбудованого храму. Храм освятили та влаштували при ньому монастир. У той час біля мощей угодників Божих звершилися численні чудеса, які відбуваються й нині.
Слава Богу вовіки. Амінь.