День пам’яті святих мучеників Феодори та Дидима

27 травня/9 червня Православна Церква вшановує пам’ять мучеників Феоодори та Дидима.

Святі Феодора й Дидим постраждали за Христа під час правління нечестивих імператорів Діоклетіана та Максиміана.

Дівицю Феодору схопили за сповідування істинної віри, ув’язнили в темниці, а потім привели на суд до правителя Олександрії Євстратія.

Коли князь дізнався про благородне походження Феодори, то запитав у неї, чому вона до цього часу незаміжня.

Дівиця відповіла, що заради любові до Господа Іісуса Христа вирішила зберігати цноту до кінця свого життя.

На це суддя сказав, що згідно з імператорським наказом усіх дівиць, які бажають жити в чистоті, потрібно змушувати поклонятися богам. Потім він погрозив Феодорі, що віддасть її в будинок розпусти.

Тоді Свята повідомила, що Господь дивиться перш за все на бажання серця, а тому, якщо її позбавлять цноти без її на те волі, то це не буде для її тіла блудом, а буде насиллям і стражданням. Вона сказала, що так вона буде мученицею, а не блудницею. Також Феодора виказала свої сподівання та надію, що Господь збереже її в чистоті.

Після того Святій дали три дні на роздуми, однак вона залишилася непохитною у вірі, тому її відвели в будинок розпусти.

Коли блудники стояли та сперечалися про те, хто першим увійде до дівиці, прийшов сильний юнак у воїнському вбранні та відігнав їх від будинку. Потім він сам увійшов до Феодори, через що вона дуже здивувалася.

Тим юнаком був християнин на ім’я Дидим, який повідомив Святій, що прийшов, щоб її врятувати. Після того він сказав дівиці помінятися з ним одягом, щоб вона вийшла під виглядом чоловіка з будинку. Таким чином дівиця мала зберегти свою незайманість, а Дидим у її одязі пішов би на мученицький подвиг і показав би себе справжнім воїном Христа.

Тоді Феодора та Дидим перевдягнулися, й дівиця покинула той дім, прикривши обличчя, наче від сорому.

Коли в приміщення, де був Дидим, увійшов блудник, то побачив його в жіночому одязі та злякався. Він подумав, що Христос перетворив жінку на чоловіка, як колись воду в вино, й сказав іншим блудникам тікати, щоб і їх Христос не перетворив на жінок.

Почувши таке, всі вони втекли та розповіли про те, що сталося, правителю Євстратію. Той же наказав привести Дидима на допит.

Коли Святий постав перед суддею, то безбоязно проголосив себе християнином і розказав про те, як врятувалася від рук блудників Феодора.

Після тих слів князь дуже розлютився на Дидима й наказав відсікти йому голову, а тіло спалити.

Свята дівиця дізнавшись про те, прийшла на місце страти й почала сперечатися з Дидимом.

Феодора говорила йому, що хоч він і врятував її від осквернення, однак вона не просила рятувати її від смерті. Дівиця казала, щоб він поступився їй мученицькою кончиною, а сам, щоб ішов, куди хоче, адже Господь нагородить його вже тільки за те, що зберіг її цноту.

Багато й інших слів сказала Свята Дидиму, а той відповів їй, щоб вона не перешкоджала йому померти за Христа й омити гріхи своєю кров’ю.

Коли вони так із любов’ю сперечалися, прийшов наказ обезголовити їх обох.

Тоді першою схилила під меч свою голову Феодора, а за нею й святий Дидим. Вони обоє прийняли мученицькі вінці від Христа Бога, за Якого постраждали в 303 чи 304 році.

Слава Богу вовіки. Амінь.