День пам’яті священномученика Маркеліна, папи Римського, та мучеників Клавдія, Кірина й Антоніна
7/20 червня Православна Церква вшановує пам’ять священномученика Маркеліна, папи Римського, та мучеників Клавдія, Кірина й Антоніна.
Коли нечестивий імператор Діоклетіан (284–305) розпочав жорстоке гоніння на християн, протягом 30-ти днів у Римі прийняло смерть за Христа 17 тисяч мучеників обох статей.
Тоді ж схопили та привели до імператора папу Маркеліна. Хоча Маркелін багатьох людей зміцнив у вірі та схилив піти на смерть за Істинного Бога, однак сам убоявся лютих мук і звершив жертвоприношення язичницьким богиням Весті та Ізиді.
За таку покору Діоклетіан назвав папу своїм другом і нагородив дорогоцінним одягом.
Святий Маркелін швидко розкаявся у своєму вчинку й у себе вдома невтішно плакав і тужив.
Тоді ж у місті Сінуесс, щоі в Кампанії, відбувся Помісний церковний Собор, на який зібралося 180 священнослужителів. Прибув також туди й папа Маркелін. Він увійшов на Собор у волосяниці та з посипаною попелом головою, відкрив перед усіма отцями свій тяжкий гріх і почав просити в них суду над собою.
Вони ж сказали йому, щоб він сам судив себе, та нагадали йому про апостола Петра, який зрікся Господа, але через покаяння знову удостоївся Божого благовоління.
Тоді папа Маркелін визнав себе позбавленим сану й заповів не погребати після смерті свого тіла. Також він сказав, що буде проклятий той, хто наважиться це зробити.
Потім Маркелін повернувся до Риму й із подарованим дорогоцінним вбранням вирушив до Діоклетіана. Там він кинув той одяг на землю, викрив імператора в нечесті, засудив несправжніх богів і з гіркими сльозами визнав себе великим грішником.
Той вчинок Маркеліна розгнівав Діоклетіана, і він наказав катувати Святого та засудив його до страти.
Разом із християнами Клавдієм, Кіріном і Антоніном Маркеліна повели за місто. За ними йшов священник Маркел, який невдовзі після того зайняв папський престол.
Святий вмовляв Маркела бути непохитним у вірі та забороняв хоронити своє тіло. Він говорив, що недостойний людського погребіння, бо зрікся Бога — Творця неба й землі.
На місці страти після ревної молитви Маркелін безбоязно прийняв смерть за Христа. Разом із ним обезглолвили й згаданих святих. Тіла тих мужів поховали християни; тіло ж папи пролежало біля дороги 36 днів без погребіння.
Тоді Маркелу з’явився апостол Петро та запитав, чому він не похоронить тіло Маркеліна.
Маркел відповів, що боїться закляття, яке раніше виголосив Святий.
На те Апостол відповів, що той, хто смиряється, піднесеться, і повелів поховати тіло Священномученика.
Після того тіло Маркеліна з честю поховали в гробниці Прискіли біля Саларійській дороги. Чесна ж кончина Святого настала близько 300 року.
Слава Богу вовіки. Амінь.
