День пам’яті пророка Єлисея
14/27 червня Православна Церква вшановує пам’ять пророка Божого Єлисея.
Святий Єлисей, син Сафата з коліна Рувимового (за іншими даними, Манассіїного), походив із міста Авел-Мехоли. Його народження супроводжувалося чудесним знаменням.
У місті Силомі, що розташовувалося далеко від Єрусалима, ізраїльтяни ухилилися в ідолопоклонство і шанували як Бога золоту телицю.
Під час народження Єлисея та бездушна телиця так голосно закричала, що її ревіння почули в Єрусалимі.
Тоді один священник, сповнений Святого Духа, сповістив людям про народження великого Пророка, який має зруйнувати ідолів і зламати сильних.
Коли Єлисей досяг дорослого віку, пророк Ілля за повелінням Господнім помазав його замість себе на пророче служіння та наказав іти за собою.
Незадовго до часу свого взяття на Небо Ілля запитав в Єлисея, який дар той хоче отримати за його проханням від Бога.
Єлисей попросив подвоєні дари пророцтва та звершення чудес, що були в Іллі, щоб повернути до Істинного Бог людей, які почали служити Ваалу.
На те Ілля сказав Єлисею, що він отримає те, про що просить, якщо побачить, як його візьмуть від нього.
Після того Єлисей став свідком великого чуда й прийняв, як великий скарб, скинуту Іллею з висоти мілоть (плащ).
Одного разу Єлисей вдарив мілоттю, як колись Ілля, по воді — вода розступилась, і він перейшов Йордан по сухому.
Після того пророцькі учні, що жили в Ієрихоні, прийшли та вклонилися Святому.
У Ієрихоні Пророк дивним чином зробив здоровою непридатну для пиття й шкідливу для людей воду.
У місті Вефілі, де жили ізраїльтяни, що ухилилися в ідолопоклонство, Святий, бачачи незцілиме нечестя вже в молодих, прокляв іменем Божим дітей, які невідступно слідували за ним, насміхалися й обзивали.
У той час вибігли з лісу дві ведмедиці та роздерли 42 отроки. Решта ледве змогла врятуватися. Так було перерване життя дітей, щоб у дорослому віці вони не стали ще більш злими, а їхні батьки отримали кару за своє нечестя.
Царям ізраїльському Іораму, іудейському Іосафату та едомському, які вийшли з військом на моавітян, Єлисей передрік перемогу. Його пророцтво збулося.
Якось одна бідна вдова розповіла Єлисею, що її чоловік заборгував багато грошей, вона ж не може віддати борг, і її синів хоче забрати позикодавець.
Тоді Пророк наказав вдові позичити в сусідів якомога більше посуду та наливати в той посуд олію, якої трохи залишилося в неї вдома.
Коли діти вдови почали наливати олію, то вона не закінчувався доти, допоки не заповнився весь посуд. Після того олію продали й повернули борг.
Одна благочестива багата жінка, що жила в місті Сонамі, постійно пригощала Єлисея у своєму домі. Разом із чоловіком вона облаштувала для Пророка невелику горницю, де він міг відпочити з дороги.
Святий хотів віддячити за гостинність і за порадою свого слуги Гієзія випросив у Бога для бездітного подружжя сина.
Якось, коли хлопчик підріс, у нього дуже заболіла голова, і він помер. Засмучена матір поспішила на Кармільску гору, де перебував чоловік Божий.
Святий послав помічника Гієзія зі своїм посохом, щоб той поклав посох на померлого та воскресив його. Проте жінка наполягла, щоб Святий сам прийшов до її сина.
Коли Гієзій поклав посох на хлопчика, той не ожив.
Тоді Єлисей зачинив двері кімнати й звернувся з молитвою до Бога. До семи разів він простягався над померлим, притуляв свої уста до його уст, очі до очей, руки до рук, коліна до колін і дихав на нього. Отрок почав зігріватися й ожив.
Під час тривалого перебування Єлисея в Галгалі почався голод. Разом зі Святим там перебувало сто учнів. Якось один учень назбирав отруйних гірких плодів, що були схожі на виноград, і кинув в юшку. Коли почали вживати страву, всі відчули, що захворіли.
Тоді Єлисей, щоб приховати звершене ним чудо, повелів насипати трохи борошна в котел — страва стала смачною, всі наїлися та зцілилися.
Один благочестивий чоловік приніс Пророку 20 невеликих ячмінних хлібців. Тими хлібцями чудесно наситилися сто чоловік, і залишилося ще багато шматків.
Якось відомий воєвода сирійського царя Неєман захворів на проказу. Тоді полонена дівчинка-ізраїльтянка сповістила, що його може зцілити Пророк Божий, який живе в Самарії.
З багатими дарами воєвода прибув до Святого. Єлисей через слугу сказав Неєману зануритися сім разів у Йордані.
Слова Пророка, передані слугою, образили хворого, який чекав, що Святий призве над ним Ім’я свого Бога і зцілить його дотиком руки до уражених місць.
Розгніваний він вирушив назад, але за порадою слуг все ж таки виконав повеління Єлисея, і очистився від прокази.
Неєман хотів віддячити щедрими дарами, проте Пророк нічого не взяв. Гієзій же спокусився багатством, наздогнав воєводу й від імені Святого попросив у нього дарів нібито для двох пророцьких учнів. Він сховав принесене, однак Єлисей викрив його і передрік, що проказа Неємана пристане до нього та його потомства навіки.
Якось в одного з учнів Пророка злетіла металева частина сокири і впала в Йордан. Тоді Єлисей кинув на тому місці в воду шматок дерева, і сокира спливла на поверхню.
Сирійський цар багато разів влаштовував засаду для ізраїльського царя, але Єлисей, який відкрито бачив те, що відбувається далеко, щоразу попереджав останнього.
Коли сирійський цар дізнався про те, то послав воїнів схопити Пророка. Тоді Святий помолився Богу, й послані за ним воїни осліпли.
Пізніше Єлисей зцілив сліпців своєю молитвою та сказав ізраїльському царю не вбивати їх, а пригостити й відпустити, після чого вони більше не нападали на ізраїльтян.
Під час облоги Самарії сирійським царем Венададом і сильного голоду ізраїльський цар Іорам хотів віддати місто та впокоритися ворогу.
Святий застеріг його від того й сповістив, за якою ціною наступного дня у воротах Самарії будуть продавати пшеничне борошно та ячмінь.
Уночі Єлисей молився Господу про звільнення міста.
Зненацька сирійці почули шум начебто від великого війська. Вони подумали, що на допомогу ізраїльтянам прийшли з військами хеттейський і єгипетський царі. Вони дуже злякалися, залишили все та побігли геть.
З часом Єлисей помазав на царство Ііуя, одного з ізраїльських князів, і схилив його знищити ідолопоклонницький дім Ахаава.
За царювання Іоаса, внука Ііуя, у глибокій старості Святий занедужав. Він передрік Іоасу, що той нанесе Сирії три поразки, і помер. Тіло Пророка поховали з честю.
Через рік після смерті Святого несли за місто хоронити одного покійника. Раптом з’явився натовп моавітян, і покійника кинули в найближчу печеру. У тій печері покоїлося тіло пророка Єлисея.
Тільки-но померлий торкнувся до них, то одразу ж ожив і повернувся до міста. Так Господь прославив Свого угодника після його смерті.
Слава Богу вовіки. Амінь.
