День пам’яті мученика Іуліана Тарсійського

21 червня/4 липня Православна Церква вшановує пам’ять мученика Іуліана Тарсійського.

Святий Іуліан народився в місті Аназарві в Кілікії (історико-географічна область на південному сході Малої Азії).

Його батько був сенатором і тримався язичницького нечестя, а матір сповідувала християнство. Коли помер чоловік, вона поселилася разом із сином у кілікійському місті Тарсі. Там хлопчика охрестили та виховували в благочесті.

Згодом римський імператор Діоклетіан (284–305) розпочав жорстоке гоніння на тих, хто вірив у Істинного Бога. Разом із іншими християнами потрапив до рук ідолопоклонників і 18-річний Іуліан. Він постав перед правителем області Маркіаном.

Святого намагалися схилити до поклоніння ідолам погрозами й обіцянками дарів та почестей, але всі зусилля відвернути його від Господа залишилися марними.

Упродовж року Іуліана переводили з одного кілікійськго міста в інше та повсюди катували.

У приморському місті Егеї Мученику в силоміць відкритий рот вкладали ідоложертовне м’ясо та кров, щоб осквернити його. Потім угодника Божого ув’язнили в темниці.

Благочестива матір повсюди слідувала за сином і молилася Богу, щоб Він укріпив його в стражданнях.

Згодом нечестиві схопили й саму матір і привели до ігемона. Вона ж попросила правителя дозволити їй впродовж трьох днів переконувати Іуліана поклонитися ідолам.

Ігемон дозволив, і мудра жінка три дні пробула з сином у в’язниці та вмовляла його перетерпіти тимчасові муки заради благ вічних.

Через три дні непохитних у вірі матір і сина привели до правителя. Останній думав, що матір схилила юнака до ідольського жертвоприношення, і почав хвалити її.

Тоді благочестива жінка проголосила ім’я Господа Іісуса Христа – Істинного Бога та викрила язичницьке нечестя.

Святий Іуліан також прославив Господа. Ігемон розлютився й наказав їх обох катувати.

Матері Святого відрубали стопи ніг, якими вона йшла за сином, і через деякий час страждальниця померла.

Непохитного у вірі юнака кинули в море в мішку, який був наповнений піском і різними гадами. Так він і відійшов до Господа (близько 305 р.).

Хвилі винесли мощі Мученика на берег, де вони їх знайшла одна благочестива вдовиця з Олександрії, яка й поховала їх із честю.

Згодом мощі святого Іуліана перенесли в Антіохію. Святитель Іоанн Златоуст під час свого священницького служіння в Антіохії вшанував пам’ять Святого похвальним словом.

Слава Богу вовіки. Амінь.