Афонські монахи про подолання гріха
Афонський старець отець Никон із монастиря Ксенофонт розповів про те, як боротися з гордістю, чому не кожне смирення є чеснотою, та як своєю покірністю не довести ближнього до гріха. А ієромонах Миколай (Генералов) із афонського Свято-Пантелеімонового монастиря роз`яснив, що саме гріх розлучає нас із Богом, тому з ним, із гріхом, можна та потрібно боротися.
_________________________________________________________________
Старець отець Никон:
“Гординя є одним із головних смертних гріхів, боротися з яким доводиться кожному вірянину.
Головні ліки від гордині, на думку афонського старця – це покаяння, стриманість і молитва.
Боротися з гордістю потрібно тим, що протилежне їй – тобто, смиренням.
Головні ліки від гордині – це покаяння, стриманість і молитва. Боротися з гордістю потрібно тим, що протилежне їй – тобто, смиренням.
Питання в тому, як нам смирятися?
Потрібно каятися, як можна частіше. Будемо вчитися закривати свої уста та добре подумаємо, перш ніж відповісти.
Однак не усяке смирення є чеснотою. Отець Никон вчить не поступатися, якщо така смиренність може довести до гріха іншу людину.
«Є одне застереження: смиренна людина – не та, що завжди поступається. Бо якщо вона весь час поступається, то інша починає нахабніти та вилазить їй на голову.
Коли один постійно поступається, то інший починає цим зловживати, й цим ти даєш іншій людині привід здійснювати гріх.
Якщо з тобою хтось лається в незначних речах – не відповідай йому, нехай навіть правда на твоєму боці. Не відкривай свої уста, оскільки людина в гніві не зможе тебе почути. Зроби милість її душі, не приймай від неї гнів, лють і скажи їй те, що слід було сказати, іншим разом – коли вона зможе почути», – повчав отець Никон.
За словами афонського старця, прийняти правильне рішення християнину допоможе благодать, яку ми отримуємо від покаяння та молитви.
…прийняти правильне рішення християнину допоможе благодать, яку ми отримуємо від покаяння та молитви.
«Коли двоє перебувають у гніві, тоді диявол танцює. Тому почни виправляти себе перед тим, як почати виправляти інших.
Тобі слід захищати себе своїм життям, тим, як ти живеш. Іноді поступися, коли мова йде про якісь незначні речі, нехай правда й на твоєму боці.
А іншого разу тобі не слід поступатися. Слід бути уважним, не виправдовувати себе тим, що ми смиренні. Не дозволяти переходити межі дозволеного, говорячи про смирення.
Дізнатися ж, коли нам потрібно виявляти смирення, а коли ні, ми зможемо тільки завдяки Божій благодаті, коли ми каємося, причащаємося та молимося», – повчав афонський старець.
Ієромонах Миколай (Генералов):
“Кожна людина, прагнучи жити правильно, досягти спасіння намагається вести боротьбу з гріхом.
Не було дня, або навіть миті, коли б душа наша була чистою та вільною від гріха.
Найбезневинніший час – дитинство й те вже сповнене всякого роду неправди та гріховних дій. З тілесним розвитком наше благочестя, віра в Бога не міцнішає й не примножується, а навпаки – слабшає.
З тілесним розвитком наше благочестя, віра в Бога не міцнішає й не примножується, а навпаки – слабшає.
Отець Миколай також зауважив, що люди часто не сприймають гріх, як щось погане, тому що він став звичною справою.
“Гріх став хворобою нашої душі. “Зціли душу мою, бо я згрішив перед Тобою“, – говорить пророк Давид. Ми так любимо гріх, що боїмося його залишити. Гріхи стали нашою звичкою.
Для їх виконання ми шукаємо всілякі способи, й не зупиняємося перед жодними перешкодами. Немає для нас добра в добрі, ні пороку в злі. Які тяжкі наші беззаконня та яка поблажлива милість до нас Творця!
Саме гріхи розлучають нас із Богом, проте Його милосердя вище, ніж наші немочі.
Ми так любимо гріх, що боїмося його залишити. Гріхи стали нашою звичкою. Для їх виконання ми шукаємо всілякі способи, й не зупиняємося перед жодними перешкодами. Саме гріхи розлучають нас із Богом, проте Його милосердя вище, ніж наші немочі.
Гріхи розлучають нас із Богом, віддаляють від нас Духа Святого та позбавляють вічного спасіння.
Великі наші гріхи, але ще більше довготерпіння Боже. Ми постійно ображаємо Його своїми гріхами, а він терпить і чекає нашого повернення.
Яке безмежне милосердя Боже та любов!
Нам дані засоби для порятунку, є спосіб для повернення втраченого. Для грішників є вихід зі згубного життя – є шлях новий, і від нас самих залежить, чи слідувати ним – шляхом покаяння», – сказав афонський монах.
Отець Миколай нагадав, що покаяння очищає душу від скоєного.
«Не відкладай свого покаяння, тому що гріхи додаються. Пам’ятай, що якщо ти не покаєшся, то їх наросте так багато, що твоє серце вже не здатне буде до каяття. Не говори, що “я вчинив тяжкі гріхи, й не один раз, невже Бог простить мене?”.
Не відкладай свого покаяння, тому що гріхи додаються. Пам’ятай, що якщо ти не покаєшся, то їх наросте так багато, що твоє серце вже не здатне буде до каяття.
Усі гріхи разом не перемагають безлічі щедрот Божих і милосердя Верховного Лікаря, лиш сповідай свою неміч», – іпідкреслив ієромонах Миколай.
