День пам’яті святителя Григорія Румунського
22 червня/5 липня Православна Церква вшановує пам’ять святителя Григорія,
митрополита Валаського (Румунського).
Митрополит Унгро-Влахійський Григорій IV Даскел, у миру Георгій, народився в 1765 році в Бухаресті. Він закінчив Бухарестську академію на честь святого Сави, де займався вивченням грецької та латинської мов, богослов’я.
У 1790 році Георгій разом із товаришами Геронтієм і Дорофеєм прийшов у Нямецький монастир, де прийняв чернечий постриг. Постриг звершував преподобний Паїсій (Величковський).
Невдовзі святого звели в сан ієродиякона і з Геронтієм він розпочав переклад книг із грецької на румунську мову.
Через деякий час обоє подвижники прибули в Бухарест, де їхні переклади почали друкувати в митрополичій типографії. Крім того Григорій завідував бібліотекою митрополії.
Коли в 1802 році монахи повернулися в Нямецьку обитель, їм доручили переклад нових книг.
Восени 1812 року Григорій із Геронтієм і духівником із монастиря Секу на ім’я Каллінік вирушили в паломницьку подорож до Афону.
На зворотному шляху на мандрівників напали грабіжники й закатували Геронтія. Григорій залишився живим, повернувся в Нямецький монастир і продовжив перекладацьку діяльність. Там він написав і видав житіє преподобного Паїсія.
З 1817 року Святий подвизався в монастирі Антім, а пізніше перейшов у обитель Келдерушані, де підготував нові переклади.
У січні 1823 року господар Григорій Гіка з трьох запропонованих йому кандидатур обрав на митрополичу кафедру ієродиякона Григорія.
Святого хіротонісали в ієромонаха, удостоїли сану архімандрита, посвятили в єпископа та звели на митрополичий престол.
Святитель добре звершував покладене на нього служіння. Він вирішив фінансові проблеми митрополії, уважно ставився до потреб духовенства, надавав матеріальну допомогу вдовам і дітям священників, піклувався про румунські школи, підготував відкриття єпархіальних духовних семінарій, які розпочали свою діяльність після його смерті. При цьому святий Григорій продовжував займатися перекладом і видавництвом книг.
Під час російсько-турецької війни в 1828 році Дунайські князівства підпали під владу російської адміністрації.
Тоді Митрополит виступив проти введення додаткових податків, що стягувалися з духовенства та народу. За це його в 1829 році влада позбавила кафедри та заслала в Кишинів.
Наприкінці 1831 року митрополиту Григорію дозволили повернутися до свого святительського служіння. Однак він прибув у Бухарест лише в серпні 1833 року. Понад рік Святий вимушено перебував у Бузеу, де заснував типографію та видав декілька перекладених ним книг.
На митрополичу кафедру святитель Григорій повернувся вже хворим і престарілим. Він знову взявся впорядковувати церковне життя.
У проектах Святого було заснування нових монастирів і семінарій, призначення в кожне поселення священника, звільнення духовенства від панщини.
Однак недовго угодник Божий продовжував свою архіпастирську діяльність, оскільки 22 червня 1834 року відійшов до Господа.
Мощі митрополита Григорія почивають у монастирі Келдерушані.
Слава Богу вовіки. Амінь.
