День пам’яті преподобного Гергія Святогорця Іверського
27 червня/10 липня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Гергія Святогорця Іверського.
Святий Георгій народився на початку ХІ сторіччя (очевидно в 1009 р.) в області Південної Грузії Тріалеті в знатній сім’ї.
За обітницею батьків семирічного хлопчика присвятили Богу і залишили в жіночому монастирі Тадзрійському, де перебувала на вихованні його старша сестра Текле (Фекла). Там отрок був три роки.
З 1019 року Святий прибув у Хахульський монастир, де його виховував суворий подвижник Іларіон Туалелі, що відрізнявся освіченістю та доброчесністю.
У 1022 році Георгій вирушив до Константинополя, де здобував освіту протягом 12 років.
Після того Святий повернувся на батьківщину. Там, в Хахульському монастирі, його постриг у чернецтво старець Іларіон.
Згодом, щоб поклонитися Святим Місцям, Преподобний звершив паломництво в Палестину.
Певний час угодник Божий провів у монастирях на Чорній горі біля Антіохії.
Потім він прийшов в обитель Симеона Дивногорця на Дивній горі. На тому місці духовним наставником Георгія став старець Георгій Мовчальник — грузин за походженням, що подвизався в розколині скелі.
Три роки Преподобний перебував в обителі святого Романа. Коли йому виповнилося 30-ть років подвижник прийняв велику схиму. 
Після того він побував в Єрусалимі, де вклонився Гробу Господньому та всім християнським святиням.
У 1040 році він прибув в Іверський монастир на Афоні, де продовжив роботу з перекладу богослужбових книг, яку розпочав святий Євфимій Іверський. Лише редакція Святого Письма, що належить преподобному Георгію, визнана Грузинською Православною Церквою канонічною та гідною для церковного використання.
У 1042 році Святий удостоївся священницького сану й став старшим ієромонахом при соборному храмі. Водночас Преподобному доручили регентство. У вільний від церковних служб час Георгій займався перекладами та поетичною творчістю.
У 1044 році угодник Божий став настоятелем Іверської обителі. За його ігуменства перебудували соборний храм на честь Успіння Божої Матері. Жалуваною грамотою, яку отримали від імператора Костянтина ІХ Мономаха, за грузинами закріпилися права на монастир. Для цього Георгій особисто зустрічався в Константинополі з імператором.
Після повернення в обитель Преподобний поставив її настоятелем Георгія Олтіселі; сам же вирушив на Чорну гору, що поблизу Антіохії.
У той час греки підозрювали братію Іверського монастиря в відхтленні від Православ’я.
Преподобному Георгію вдалося виправдати своїх сподвижників в очах Антіохійського Патріарха Феодосія та довести йому канонічну законність автокефалії Грузинської Православної Церкви.
Потім за запрошенням царя Грузії Баграта IV Георгій прибув на батьківщину. Там він упродовж п’яти років повчав народ, сприяв благоустрою церковного життя, продовжував займатися перекладацькою діяльністю.
Щоб Грузія просвіщалася духовно, Святий відібрав 80 юнаків і вирушив з ними на Афон. Метою тієї подорожі було навчання молоді в заснованому Георгієм училищі.
У Константинополі Георгій представив юнаків імператору й отримав грамоту на їхнє навчання.
Наступного дня Святий помер. Він відійшов до Господа в червні 1065 року. Тіло Преподобного перевезли на Афон. Вже дорогою воно прославилися знаменнями.
Тіло Георгія лежало рік без погребіння в церкві Всіх Святих. Коли відкрили гріб, то побачили нетлінні мощі.
24 травня 1066 року мощі угодника Божого поставили поруч із ракою преподобного Євфимія. Того дня і святкувалася пам’ять Георгія. Нині святкування Преподобному звершується 27 червня.
Слава Богу вовіки. Амінь.
