День пам’яті перенесення чесних мощей святих мученіків Кіра та Іоанна

28 червня/11 липня Православна Церква вшановує пам’ять перенесення чесних мощей святих мученіків Кіра та Іоанна.

Святі Кір та Іоанн постраждали за Христа в 311-му році в єгипетському місті Канопі. Їхні чесні тіла поховали в церкві апостола та Євангеліста Марка.

У 412 році відбулося перенесення мощей святих у Мануфін. Це сталося за наступних обставин.

Святий Кирил, патріарх Олександрійський, захотів здійснити справу, яку задумав його покійний дядько й попередник на святительському престолі Феофіл.

Феофіл мав намір очистити від бісів і освятити розташоване неподалік Канопа місце Мануфін, де був язичницький храм. Тому Кирил почав ревно просити в Господа допомоги й згодом удостоївся Ангельського з’явлення.

Ангел Господній повелів Кирилу перенести в Мануфін мощі святих безсрібників Кіра та Іоанна, що й було зроблено.

На честь мучеників там збудували церкву, й біси назавжди покинули те місце.

Від мощей святих подавалися невичерпні зцілення хворим. Згадаємо про деякі з них.

За патріаршества Євлогія (579–607) в градоначальника Юліана дуже захворів син Аммоній. На його шиї з’явилися прищі, які росли всередину та постійно збільшувалися, що загрожувало смертю.

Лікарі не змогли надати допомогу хворому, і Юліан почав зі сльозами просити допомоги у святих Кіра та Іоанна.

Тоді мученики з’явилися у видінні та повеліли Аммонію препинити турбуватися про славу та багатство. Вони наказали йому виявити смирення та замести в їхньому храмі, а потім змішати віск із хлібом та прикласти до шиї. Коли це було зроблено, юнак повністю одужав.

Згодом Аммоній знову загордився й захворів на хворобу шлунка, причому не міг ні їсти, ні пити, і все, що він приймав, верталося назовні. Хворий почав просити допомоги у святих безсрібників, і молитва його була почута.

Кір і Іоанн з’явилися йому у видінні, викрили його в гордині та повеліли одягнутися у веретище та носити воду хвориим монахам та вбогим.

Аммоній послухався мучеників і почав сумлінно виконувати покладену на нього роботу. Тоді святі наказали йому зробити пластир із воску запалених при їхній раці свічок і єлею від їхньої лампади та прикласти до шлунка. Коли Аммоній виконав те, то зцілився від своєї хвороби.

Житель Олександрії Феодор був сліпим на обидва ока. Його привели до мощей Кіра та Іоанна, і він почав ревно просити у святих допомоги. Мученики з’явилися сліпцю у видінні та повеліли вмитися із джерела, що текло біля їхньої церкви. Феодор послухався повеління страстотерпців Христових і отримав чудесне зцілення.

У одного чоловіка Ісидора, мешканця міста Маіюми, була хвора печінка. Вона в нього почала гнити й випльовувалася з кров’ю назовні.

Ісидор почав просити допомоги в Кіра й Іоанна в їхньому храмі. Тоді страстотерпці явно з’явилися хворому та дали з’їсти часточку лимона. Після того Ісидор виблював великого черва, який пошкоджував його печінку, і повністю одужав.

Один чоловік на ім’я Міна мав хворі ноги, через що лежав тривалий час і не міг ходити. Коли його віднесли до мощей Кіра та Іоанна й він помазав свої ноги єлеєм від їхньої лампади, то одразу встав здоровим.

Якось жінка на ім’я Феодора проковтнула разом із водою, не помітивши, маленьку жабу. Та жаба почала спричиняти нещасній сильні болі. Від того жінка голосно кричала та падала на землю, а тому багато хто вважав її біснуватою.

Згодом Феодору привели до мощей святих мучеників. Тоді Кір і Іоанн з’явилися їй у видінні та повеліли випити багато води. Коли жінка зробила те, то виблювала жабу й одужала.

Чоловік на ім’я Феодор дуже страждав від того, що прийняв отруту, яку йому дали злі люди. Він зі сльозами просив допомоги у святих чудотворців Кіра й Іоанна.

Вони ж тричі з’являлися йому уві сні та наказували з’їсти отруйну тварину, імовірно сколопендру.

Феодор вважав те видіння диявольським обманом і не вірив йому. На четверту ніч мученики явно з’явилися хворому та повеліли йти до їхнього джерела та з’їсти те, що він там знайде.

Тоді Феодор пішов до джерела й знайшов огірок. Він взяв його та почав із задоволенням їсти. У останньому шматку хворий побачив частину сколопендри. Від того він сильно злякався й виблював разом зі з’їденим огірком та сколопендрою прийняту раніше отруту.

Багато й інших чудес звершувалося молитвами безсрібників Кіра й Іоанна, через що, облагодіяні святими, люди прославляли Бога.
Слава Богу вовіки. Амінь.