День пам’яті праведної Марфи
4/17 липня Православна Церква вшановує пам’ять праведної Марфи.
Свята Марфа народилася в місті Антіохії в благочестивій сім’ї. Вона бажала зберігати цноту, але батьки наполягали, щоб вона вийшла заміж.
Згодом у церкві Хрестителя Господнього Іоанна дівиця удостоїлася божественного видіння, яке схилило її впокоритися батьківській волі.
Будучи заміжньою, Марфа молила Предтечу Христового випросити для неї в Господа дитя чоловічої статі, яке обіцяла посвятити на служіння Богу.
Якось вона задрімала в храмі й побачила в сонному видінні Іоанна Хрестителя. Предтеча Господній повідомив Святій, що вона народить сина Симеона, якого має виховувати як святе вмістилище, призначене для служіння Господу.
Через деякий час Марфа дійсно народила хлопчика, який від народження був постником і в дитячих роках пішов у монастир.
Син Марфи, Симеон Дивногорець, обдарований від Господа здатністю звершення чудес і прозорливістю, прославлений у лику святих.
Угодниця Божа, що рано овдовіла, старанно займалася вихованням сина. Якось у видінні вона побачила, як піднімається з сином на руках у височінь і приносить його в дар Богу.
Марфа багато часу перебувала в храмі. Вона ревно молилася та часто причащалася Тіла й Крові Христа. Вночі Свята вставала на молитву до Бога, Якого любила усією душею.
Благочестива жінка звершувала численні благодіяння. Марфа мала лагідну, незлобливу та смиренну вдачу, і ніхто не бачив її опечаленою чи розгніваною. Свята не віддавалася пустослів’ю та говорила тільки про необхідне. Тих, хто ворогував, вона мирила, тих, хто жив у гріхах, повчала жити вгодно Богу та благоговійно.
Коли преподобний Симеон вже подвизався на стовпі, Марфа побачила у видінні Іоанна Хрестителя й апостола Тимофія. Предтеча Господній сказав, що постійно молиться за неї та ніколи її не залишить.
Свята бачила, як багато людей приходить до її сина, і молила Бога, щоб Він зберіг його від ворожої спокуси. Симеона вона повчала прославляти Господа, що діє через нього, і пам’ятати про свою неміч.
Якось Марфа побачила у видінні Небесні Чини. Вони сповістили, що через рік візьмуть її до себе в приготоване для неї Господом місце спокою. Те ж саме відкрилося й святому Симеону.
За декілька днів до смерті Свята прийшла до сина, розповіла йому про одкровення, яких удостоїлася упродовж життя, і про свої подвиги та труди. Після того в сонному видінні вона бачила себе в Царстві Небесному та розмовляла з Божою Матір’ю.
Марфа причастилася Пречистих Христових Тайн у монастирі, який заснував Симеон, і вирушила в зворотну путь в Антіохію. Під час подорожі вона занедужала в одному з поселень і вже на повозці її привезли додому. Там вона віддала душу Богу.
Після смерті з уст Святої пролунали слова: «Я отримала велику благодать від Господа та перебуваю в несказанному світлі й радості».
Коли декотрі люди думали, що Марфа удостоїлася милості Божої через свого сина, вона сповістила, що більше прославилася через своє доброчесне життя.
З великою честю тіло Марфи понесли на Дивну гору. Люди, які його несли, не відчували тягаря. Один юнак із натовпу на ім’я Сергій поглумився в думках над Святою, і тяжко захворів.
Згодом батьки Сергія прийшли до преподобного Симеона та почали просити про зцілення свого сина.
Він же сказав їм запитати в нього про причину його хвороби. Сергій відкрив свій гріх, і Симеон повелів шукати їм зцілення біля гробу своєї матері, де юнак дійсно зцілився.
Після погребіння над гробницею Марфи спочатку запалювали лампаду та підтримували її горіння. Потім через недбальство лампаду запалювати перестали.
Симеон нічого не сказав братії щодо того, щоб йому не докорили за надмірне шанування матері.
Невдовзі економ монастиря тяжко захворів і наблизився до смерті. У видінні він побачив Марфу, яка поцікавилася, чому не запалюють її світильника. При цьому Свята додала, що не потребує запалення собі свічок, бо сподобилася від Господа вічного небесного світла. Проте вона пояснила, що коли монахи запалюють лампаду, спонукають її клопотати за них перед Богом.
У руці угодниця Божа тримала частинку Тіла Христового. Вона доторкнулася нею до хворого, і той одужав. Після того над гробом Праведниці світильник горів постійно.
При гробі праведної Марфи звершувалося багато й інших преславних чудес.
Слава Богу вовіки. Амінь.
