Про вічне життя
«Не бачили того очі, не чуло вухо, і не приходило те на серце людині, що приготував Бог тим, хто любить Його» (1Кор. 2:9)
Яка велика нагорода чекає на тих, хто любить Господа!
Очікує їх те, що наш слабкий людський розум навіть не може осягнути! І яке неосяжне майбутнє відкривається перед нами цими словами!
Відчувається в них те, чого пояснити ми не можемо, тому що той дивовижний світ, який чекає на нас за гробом, не може навіть постати перед нашою уявою, поки ми на землі.
Багато хто бояться смерті, боячись невідомості, і намагаються проникнути в цю таємницю, яку Господь не захотів нам відкрити.
Проте невже нам недостатньо Його святого слова, невже нам не достатньо знати, що там, у цій країні світла, буде повне блаженство для тих, хто вірить у Бога? І як не зрозуміти, що це блаженство надто велике та дивне, щоб ми могли вмістити його тепер!
Тут нас ще оточують сутінки; ми б не змогли побачити нашими тілесними очима те велике світло, так само, як і слабкий, обмежений наш розум не може вмістити того, що відкриється душі нашій під час переходу в вічне життя.
Усе наше внутрішнє почуття говорить нам про вічне життя, про вічну любов, про вічну правду, і вся наша сутність має перейнятися переконанням, що «нинішні тимчасові страждання нічого не варті в порівнянні з тією славою, яка відкриється в нас»1(Рим. 8:18).
День за днем. 26 липня.
