Особливості Успенського посту для мирян
Чи обов’язково дотримуватися всіх аспектів посту в миру, розповів викладач Київської духовної академії та семінарії архімандрит Маркел (Павук).
_____________________________________________________
— Успенський піст досить суворий. Чи варто скрупульозно витримувати всі аспекти посту в миру: утримуватися від соняшникової олії у відповідні дні і т.п.?
— Усе залежить від міри нашої віри. Комусь важко постити не те, що два тижні Успенського посту, а навіть у середу і п’ятницю.
Суворість посту ще багато залежить від нашого духовного настрою. Коли піст для людини — це страшний тягар, тоді їй можна максимально його послабити. Наприклад, католики дотримуються суворого посту лише один раз на рік, у Страсну П’ятницю.
Якщо людина веде уважне та правильне духовне життя, то з радістю сприймає піст, тому що він дає їй можливість хоча би трохи приборкати злі пристрасті — гнів, хіть, осуд та інше.
Як пояснював язичникам блаженний Августин, коли йому поставили подібне питання — чи варто суворо постити — борзого молодого коня (він мав тут на увазі плоть) можна приборкати лише вуздою та пліткою, тобто постом.
Ті люди, які важко працюють, а також хворі люди, або мами, які готуються народити немовля, піст можуть послаблювати, але краще це робити з благословення священника, щоб зовсім духовно не розслабитися, жаліючи себе, ненаглядних.
Але знаю з власного досвіду: більшість лікарів, які, як кажуть, від Бога, а не лише працюють заради великої зарплатні чи хабаря, навпаки, радять постити, тому що м’ясні та молочні страви здатні значно обтяжувати шлунок, печінку, нирки й інші органи тіла.
Рибні й овочеві продукти набагато легше сприймаються цими органами, і відповідно — людина почуває себе значно краще, продовжуються роки її життя.
Як одноголосно стверджують святі отці Церкви, піст — це найкращі ліки як для душі, так і для тіла.
Не хочуть постити або бажають максимально послабити піст лише люди, які вважають себе самодостатніми та досконалими в усьому, які зовсім не бачать своїх гріхів і більше схильні концентрувати увагу на чужих недоліках.
Іноді, якщо вони таки постують, то лише заради здоров’я, або ж щоб усе в їхньому житті було добре.
Але піст не може дати такої гарантії. Іноді буває, що він, навпаки, провокує розвиток якихось захворювань. Правда, не сам піст причина тої чи іншої хвороби. Він лише вчасно виявив її. Якби людина не постувала, то хвороба протікала б приховано, а коли б її виявили, то було б уже занадто пізно.
Як бачимо, з усякого боку краще суворо постити, ніж максимально своє утримання від скоромної їжі скорочувати.
Багато людей послаблюють свій піст ніби заради гостинності, при цьму посилаються на досвід Святих отців, які ради дорогих гостей і щоб не виглядати фарисеями значно зменшували піст, або і взагалі скасовували. Дійсно, так було. Але пізніше, як правило, вони ще більше посилювали його суворість, щоб надолужити згаяне.
У наш час краще не зменшувати суворість посту, а правильно пояснити людям, для чого він потрібен.
Більшість людей, навіть із постійних парафіян храму, неправильно до нього ставляться, тому що вони не знають про справжній його сенс.
