День пам’яті преподобного Антонія Римлянина
3/16 серпня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Антонія Римлянина, Новгородського.
Святий Антоній походив із Риму. Він народився в 1067 році в багатого подружжя, що трималося православної віри.
Коли юнаку було 17 років, він осиротів. У той час він почав вивчати твори Святих отців. Невдовзі Антоній пожертвував частину свого багатства бідним, а решту в дерев’яній бочці пустив у море. Після того він став монахом одного з пустельних скитів, в якому подвизався 20 років.
Через гоніння, яке розпочали латиняни проти православних, братія вимушено покинула скит.
Антоній подорожував, допоки не обрав місцем своїх подвигів великий камінь на березі моря. На цьому камені Преподобний провів у пості й молитві близько року.
На початку вересня 1105 року сталася сильна буря. Вона понесла камінь, де перебував Преподобний, у море.
Перед святом Різдва Божої Матері камінь пристав до берега річки Волхова біля села Волховського за 3 версти від Новгорода, про це свідчать новгородські літописи. Там угодник Божий заснував чернечу обитель на честь Різдва Богородиці.
Наступного року рибаки витягли з води бочку, в яку багато років тому Преподобний поклав свій спадок.
Антоній розповів, що знаходиться в бочці, забрав її та купив для монастиря землі.
Монахи Антонієвої обителі віддавалися духовним подвигам і водночас напружено працювали.
Святий дбав, щоб із доходів обителі надавалася допомога нужденним.
У 1117 році в монастирі почалося кам’яне будівництво. Донині існує зведений у 1117–1119 роках собор на честь Різдва Богоматері, в якому збереглися фрескові розписи 1125 року.
У 1131 році Новгородський святитель Нифонт поставив преподобного Антонія ігуменом монастиря. У цьому сані Святий подвизався до своєї кончини, яка настала 3 серпня 1147 року. Помер угодник Божий, коли йому було 79 років.
1 липня 1597 року мощі преподобного Антонія були знайдені нетлінними. Їх помістили в срібну раку.
Біля раки зберігалася гілка осоки, з якою Святий прибув із Риму. Із гілкою в руках Подвижник зображується на іконах.
У пам’ять угодника Божого встановили звершувати в першу п’ятницю після Петрового дня хресний хід, який виходив із Софійського собору.
До 30-х років ХІХ сторіччя мощі Святого зберегалися в монастирі в соборному храмі на честь Різдва Божої Матері. Нині їхнє місцезнаходження невідоме.
У 1597 році угодника Божого прославили в сонмі святих. Перше житіє ігумена Антонія написав його учень і наступник ієромонах Андрій.
У 1598 році житіє опрацював монах Нифонт, що прийняв чернечий постриг в Антонієвій обителі. Також Нифонт склав сказання про знайдення мощей Преподобного і похвальне слово.
До нашого часу дійшли духовна та купча грамоти Святого, що неодноразово видавалися.
Слава Богу вовіки. Амінь.
