Діти й піст
Щоб пояснити дітям, навіщо потрібний піст, треба спочатку самим у цьому розібратися.
Насамперед, ми повинні пам’ятати, що піст – це не мета. Піст – це засіб або шлях, за допомогою якого ми досягаємо найвищої мети у своєму житті – зустрічі з Богом.
Невипадково багатоденні пости передують найбільшим християнським святам – Великодню, Різдву Христовому, святу апостолів Петра й Павла, а також Успінню Божої Матері. Адже таким чином Церква готує нас до зустрічі з Христом, Який народився як людина і воскрес заради нашого спасіння.
Для дитини позначити важливість і необхідність посту можна тільки одним чином – особистим прикладом.
Для дитини позначити важливість і необхідність посту можна тільки одним чином – особистим прикладом.
Якщо ми, вирішивши почати постити, одразу ж увійдемо в цей процес по максимуму: скасуємо всі розваги, перейдемо різко на пісну їжу і т.п., навряд чи це буде сприйнято дітьми як щось позитивне.
Спочатку потрібно пояснити своїм домочадцям те, чим піст є насправді. А піст – це наша можливість стати кращими шляхом певних самообмежень.
…піст – це наша можливість стати кращими шляхом певних самообмежень.
Ми пам’ятаємо, що перший піст було встановлений ще в раю – у вигляді заборони скоштування плодів із дерева пізнання добра та зла. І перші люди, на жаль, його порушили.
Чому? На думку святих отців, Адам і Єва порушили ту заповідь, бо неправильно зрозуміли сутність заборони. Заборона важлива не сама по собі, але лише в перспективі того, до чого вона нас веде.
Заборона важлива не сама по собі, але лише в перспективі того, до чого вона нас веде.
Як ми сказали, найкраще пояснення важливості посту – це особистий приклад.
А отже батьки насамперед мають почати контролювати і свої слова, і свої вчинки, а не лише свій раціон.
Не варто одразу все забороняти дитині. Спочатку потрібно обмежити її в тому, що є найменш корисним для неї. Наприклад, у комп’ютерних іграх. Потім поступово до цього обмеження додавати ще щось: перегляд телевізора, вживання м’яса і т.д.
Але, знову ж таки, повторюся: все треба робити поступово й розумно, щоб не зламати дитину та не відбити в ній бажання не тільки постити, а й взагалі мати хоч якийсь стосунок до Церкви.
Доцент Київської духовної академії Андрій Музольф
