Чому так мало чудес у нашому житті?
…і все, чого не попросите в молитві з вірою, отримаєте (Мф. 21, 18–22).
Чи замислювалися ви, дорогі брати й сестри, про те, чому в нашому житті так мало чудес? Чому часом ми не отримуємо те, чого просимо?
Відповідь на ці запитання Господь дає нам у рядках…євангельського читання.
Спаситель, коли повертався з Віфанії до Єрусалиму, зголоднів. І побачивши при дорозі одну смоковницю, підійшов до неї і, нічого не знайшовши на ній, окрім одного листя, каже їй: “Нехай же не буде від тебе плоду повік. І смоковниця відразу засохла”1(Мф. 21, 18-19).
Смоковниця зазнала прокляття через те, що вона своїм виглядом обманювала, вводила в оману.
На смоковниці листя зазвичай з`являються після плодів, а ця смоковниця своїм зеленим виглядом обіцяла плоди подорожним, що проходили дорогою, в той час як насправді на ній нічого, крім одного листя, не було.
Преподобний Антоній Великий пише:
«Господь не просто так прокляв і висушив рослину. Він хотів тим самим напоумити богоборний народ юдеїв, що може і чинити владно, але, як добрий, Він цього не бажає…
Заради багатьох в першу чергу було показано, що грішники й тут можуть бути покарані, але Господь швидше утримує застосування сили та стремиться до покаяння кожного».
Таким чином, смоковниця є символом ізраїльського народу, якому Бог посилав рясні плоди благодаті через пророків. Але народ цей прикривався зовнішніми нормами та правилами, як листям, і, звичайно, не зберіг плодів правди.
А час нового врожаю ще не настав, адже нові плоди благодаті з’являться лише після зходження Святого Духа на апостолів, коли світові відкриється вся повнота Божественної любові.
Архієпископ Аверкій (Таушев) пояснює:
«За вченням Церкви ця смоковниця була символом представників і керівників іудейської старозавітної Церкви — первосвященників, книжників та фарисеїв, які мали лише зовнішній вигляд виконавців Закону Божого, а справжніх плодів віри не приносили».
Побачивши все, що сталося, учні здивувалися та казали: “Як це зараз засохла смоковниця?”2(Мф. 18, 20).
У відповідь Господь навчає їх, говорячи про силу віри. Він каже, що якщо вони матимуть тверду віру та долатимуть усі сумніви, то зможуть творити ще більші чудеса, підносячи свої молитви Богові.
“Істинно кажу вам, якщо будете мати віру та не сумніватиметися, не тільки зробите те, що зроблено зі смоковницею, але якщо й горі оцій скажете: піднімися й вкинься в море, буде»3(Мф. 18, 21).
Олександр Павлович Лопухін вказує:
«Учні при молитві про щось, мають вірити, що вони це отримають. Можна сказати, що віра ставить того, хто молиться, в таке становище, коли він уявляє себе тим, хто вже отримав від Бога все, про що він молиться, чого хоче».
Фраза про зрушення гір була тоді типовим оборотом зі значенням «усувати труднощі». Зокрема, її використовували для характеристики мудрих учителів. Хорошого вчителя, який міг усунути труднощі, що виникли в умах його учнів, називали «тим, хто зрушував гори».
І, звичайно, молитися треба в надії та очікуванні: і все, чого не попросите в молитві з вірою, отримаєте4(Мф. 18, 22).
Загальновідомо, що все, що робиться у твердій надії на успіх, має набагато більше шансів.
Святий праведний Іоанн Кронштадський зауважує:
«…віра в Господа, у слово Його, жива, безсумнівна віра, є ключем до невичерпної скарбниці всіх дарів Божих, життєдайна сила, дарована від Бога простим, тим, хто нелукаво мудрує, смиренним душам і приваблює на них багатство щедрот Божих».
Господь, дорогі брати і сестри, навчає нас тому, що лише молитва з твердою вірою дає нам те, про що ми просимо. Бо благодатна віра є великою силою, що з’єднує людину з Богом.
І ця віра не повинна містити й тіні сумніву. Лише, коли повністю довіримося Богові, ми можемо поєднатися з Христом і дозволимо Йому через нас творити чудеса в нашому житті.
Допомагай нам у цьому Господь!
Ієромонах Пімен (Шевченко)
