Цим долаються скорботи

Для подолання скорбот:
перше, що потрібно людині, — нікого не засуджувати й не шукати винних.
Другий ступінь перенесення страждань — треба усвідомити, що, коли переживаємо цю скорботу, то отримуємо гідне до своїх діл. Це дуже важко зрозуміти. Зазвичай ми починаємо шукати причину в обставинах, інших людях, але тільки не в собі.
Отже, важливо усвідомити, що те, що зі мною сталося, це «гідне діл моїх», а не якась безглузда трагедія, яку мені послав Бог.
Він нікого не карає та нікого не нагороджує. Все відбувається за духовними законами життя.
Через мій духовний стан зі мною відбувається та чи інша трагедія. Це дуже важливо зрозуміти, якщо ви хочете звільнитися від душевних страждань, від внутрішнього пекла.
Третій ступінь містить подяку Богові: «Господи, дякую Тобі за ці страждання. Щоб хоч через ці страждання могла очиститись моя душа».
Ці три ступені дозволять християнинові позбутися внутрішніх страждань.
Зовнішні страждання можуть продовжуватися, але внутрішні страждання вщухають. Наприклад, хвороба залишається, але душевні страждання припиняються. (Професор А. І. Осипов).
***
Найчастіше згадуй слова потопаючого апостола Петра: «Господи! Спаси мене, я гину».
У великих і малих душевних бурях ніколи не думай рятувати себе сам — втопишся!
Краще кричи голосом Петра: «Господи! Сраси мене, я гину!» Вір, твердо вір, що допомога прийде швидко. (Протоієрей Григорій Пономарьов).
***
Який б не спіткав тебе смуток, яка б не трапилася в тебе неприємність, скажи: “Стерплю це для Господа Іісуса Христа!”, і тобі буде легше. Бо ім’я Іісуса Христа сильне. При ньому всі неприємності вщухають, біси зникають. Вщухає й твоя прикрість, заспокоїться і твоя малодушність. (Преподобний Антоній Оптинський)
***
Чим частіше вітер розгойдує дерево, тим глибше коріння його вростає в землю; чим більше скорбот випробовує серце, тим міцніше воно тримається за Бога й за молитву. (Прп. Ісаак Сиріянин).
***
Ми повинні перемагати зло миром та сердечною тишею, мирними та тихими думками. Інакше з нами так і траплятимуться біди та прикрощі. Якщо ми самі не змиримося, Господь не перестане нас упокорювати.
Одна й та сама біда, яка приносить нам багато страждань і болю, буде повторюватися постійно, поки ми не навчимося перемагати її миром, тишею та смиренням і не надавати їй значення.
(Старець Фадей Вітовницький).
***
Сповідь є ключем від Царства Небесного. З усіма хворобами та скорботами йдіть до Церкви. Тут наша лікарня душевна та тілесна. Сповідайтеся й причащайтеся частіше, нікого не засуджуйте, цілуйте свій хрестик вранці та ввечері, і все пройде: і хвороби, і одержимість, і помисли хули та блудні. (Святий праведний Іоанн Кронштадський).
***
Під час разних невдач говори: «Господи, вірю, що терплю належне й отримую те, що заслужив. Але Ти, Господи, з милосердя Твого, прости й помилуй мене», — і так повторюй, поки не відчуєш мир у душі. (Преподобный Нектарій Оптинський)
***
«Бажай щастя всім і сам будеш щасливий» (Старець Олексій Мечев).