Будьте ближчими до Богородиці!
Архімандрит Григорій (Зуміс) (1942-2018) народився на Паросі та був близьким родичем відомого афонського старця Іосифа Ісихаста. Старець Григорій 65 років провів в монастирі. Під безпосереднім керівництвом старця Григорія, Дохіар, який на той час почав руйнуватися, відродився, зібралася братія. Останні роки життя старець смиренно переносив муки важкої невиліковної хвороби.
Як згадували сучасники, Геронда Григорій був суворим і доброзичливим одночасно. Не дивлячись на серйозні проблеми зі здоров’ям, він майже щодня підіймався в гори, на висоту до кілометра, де контролював хід робіт із відновлення древніх зруйнованих храмів.
Старець був відомим і мав великий авторитет, але ходив у старому одязі та поводився дуже просто. Будучи архімандритом, він представлявся, як ієромонах, говорив, що йому так більше подобається. Говорячи про себе, старець просив молитися за «розбійника Григорія».
Його смирення не мало нічого спільного з лубочною картинкою смирення. Багато речей він говорив таким безкомпромісним тоном, який взагалі не передбачав жодної можливості діалогу чи дискусії.
Але в чому виявлялося його смирення? У всіх, навіть найменших рисах його життя. Наприклад, коли хтось просив його молитов, Геронда завжди відповідав: «Так, добре, я помолюся. Але й ти обов’язково піди та помолися Богородиці. Наша Богородиця обов’язково тобі допоможе».
У Дохіарі є ікона Божої Матері «Скоропослушниця», яка прославилася дуже великою кількістю випадків благодатної допомоги.
Отець Григорій неодмінно відправляв людину до «Скоропослушниці» й при цьому з властивим йому гумором додавав: «Тільки ти кричи голосніше, бо Вона старенька та погано чує.
Що значить “кричи голосніше”? Тобто проси в молитві всім серцем, палко закликай, щоб дійсно бути почутим Господом і Його Пречистою Матір’ю.
Ми публікуємо одну з останніх проповідей старця Григорія, якою він навчав людей палко любити Пресвяту Богородицю.
_____________________________________________________________
Який теплий душевний порух не починається від Бога?
Буває, єдиний поцілунок змінює внутрішній світ людини, наскільки ж більше лобзання, яким лобизаємо Пресвяту Богородицю!
У Святому Письмі читаємо: «Умовляє, умовляє народ», що означає «втішає народ». Богородиця втішає, втішає людей, щоб вони пережили свої страждання, подолали свої смутки.
Слово Писання і сьогодні втішає людей, але ми потребуємо втіхи від Богородиці.
Церква неспроста співає в одному тропарі: «німі уста облесливі тих, хто не поклоняються іконі Твоєї шанованій».
Ми маємо велику потребу в поклонінні Пресвятій Богородиці та в лобизанні Її ікони.
Не відступайте, йдіть уперед. Втішайтеся тим, що Богородиця знаходиться тут, тут, і ми поклоняємося Їй, молимо Її, просимо Її та бачимо Її.
Почуй, народ Божий, Пресвята Богородиця – Утішителька, Заступниця світу.
Уявіть собі світ без Пресвятої Богородиці, уявіть собі світ без заступництва Пресвятої Богородиці. Яким був би цей світ?
Будьте ближчими до Богородиці. Обійміть її.
Ми маємо велику потребу в поклонінні Пресвятій Богородиці та в лобизанні Її ікони.
Ми маємо велику потребу в поклонінні Пресвятій Богородиці та в лобизанні Її ікони.
В молодості я пережив духовну кризу. Не хотів навіть кланятися іконам. Я звершував Вечірню на самоті в маленькій церкві, й коли закінчив, мене переповнила така любов до Богородиці, що я обійняв її й зрозумів, що Богородиця жива, а не зображення на дошці.
З того часу, коли я бачу Богородицю, я хочу обійняти Її, по-дитячому притиснутися до Неї.
Я хочу залишитись, я хочу залишитися з Нею назавжди. У мене немає іншої втіхи, крім Богородиці. Будемо її друзями! Інакше будемо нещаснішими за худобу.
У її обіймах ви насититеся, не йдіть від Неї, іншого спасіння немає.
У її обіймах ви насититеся, не йдіть від Неї, іншого спасіння немає.
Тримайте Її в своїх обіймах, тримайте Її в обіймах своєї душі, й Вона триматиме вас. Наситьтеся духом в її обіймах, бо немає іншої втіхи.
Обійміть Її, і Вона обійме вас. Ніхто більше нас так не обійме.
Богородиця однією рукою тримає Христа, іншою — тримає мене. Втіха – Богородиця.
Немає прекраснішого за зображення, ніж те, де мати тримає свою дитину. Так і Богородиця тримає нас у Своїх обіймах.
Однією рукою Вона тримає Христа, а іншою показує нам шлях сходження, шлях Христа, шлях спасіння. Вона тримає Свого Сина, а іншою рукою… ось Він, слідуйте за Ним, не збивайтеся з дороги, не відхиляйтесь. Слідуйте за Ним!
Ідучи звідси, не залишайте обіймів Богородиці, інакше можна посковзнутися в житті. Не йдіть із обіймів Богородиці, Вона нас любить, Вона нам допомагає, Вона нас втішає, Вона поспішає на кожну молитву, на кожну потребу, тому її називають Скоропослушниця.
Жодні великі дами Англії та Америки не дадуть вам таких обіймів, як Богородиця.
Я втомився.
Хотів би розповідати про велич Богородиці ще, але мої хвороби мені заважають.
Я хочу, щоб ви всі були в обіймах Богородиці. Чи знаєте ви, з якою ніжністю вона триматиме вас? Ви навіть уявити не можете.
Ідіть не одні, а з Марією та Немовлям, із Немовлям на руках.
Дякую, що вислухали мене, старого та безпорадного.
Одна із останніх проповедей геронди Григорія (Зуміса).
За матеріалами джерела
