День пам’яті преподобного Діонісія Малого
1/14 вересня Православна Церква вшановує пам’ять преподобного Діонісія Малого.
Засновник християнського літочислення святий Діонісій Малий народився в Малій Скіфії. Тепер Добруджа — історична область на півночі Балканського півострова, на території сучасних Румунії та Болгарії. Він був за походженням гето-даком.
Більшу частину свого життя Діонісій провів у Римі. Не відомо точно, коли Святий прибув у Рим, але не раніше кончини папи Геласія І (496), імовірно при папі Анастасії ІІ (496–498).
Тривалий час разом із Кассіодором, який був римським письменником, істориком, екзегетом, державним діячем, а згодом префектом преторії Італії, Діонісій вивчав діалектику. Потім він заглибився у церковну науку.
Як сповістив Кассіодор, Діонісій поєднував у собі простоту з великою мудрістю, смирення зі вченістю, дотримання міри з даром красномовності. Святий ні перед ким не величався, навіть перед останніми рабами, хоча мав честь розмовляти з царями. Будучи смиренним, він називав себе Малим.
Угодник Божий був знайомий із папою Горміздом (помер у 523 р.) і багатьма відомими на той час церковними діячами.
Також він підтримував зв’язок зі скіфськими монахами, своїми співвітчизниками, що в 519 році прибули до Риму. Зокрема сам Святий розповідав про своє знайомство з монахами Іоанном Максенцієм і Леонтієм, богословськими знаннями та релігійною ревністю яких щиро захоплювався.
Преподобний Діонісій був великим знавцем Святого Письма. Він прекрасно володів грецькою та латиною, і як перекладач багато потрудився в сфері церковного права й християнської хронології, історії чернецтва та догматики.
Святий написав Збірку діянь соборів, яку видали в двох редакціях, що складається з 50-ти апостольських правил, грецького зібрання діянь соборів Нікейського, Анкірського, Неокесарійського, Гангрського, Антіохійського, Лаодикійського, Константинопольського й 27 канонів Халкидонського, крім того 21 правила Сардинського та постанов Карфагенського від 419.
Значно пізніше була видана Збірка декреталій, що містила в собі послання Сіріція Римського в 15 главах, 21 послання Інокентія І, одне Зосими, чотири від часів Боніфація І, три Целестина, сім Лева І, одне Геласія й одне Анастасія І.
Після Кирила Александрійського Преподобний складав Пасхалію. Він повторив останній 19-річний цикл Кирила та додав із 532 року ще п’ять наступних. Діонісій ввів александрійську пасхалію в латинську церкву, яка раніше трималася циклу Вікторія, й таким чином сприяв єднанню Церкви.
Угодник Божий перестав вести літочислення від безбожного гонителя християн Діоклетіана та почав рахувати роки від втілення Господа Іісуса Христа. Через це він став засновником християнського літочислення.
Як сповістив Фелікс Гіллітанський, що склав у 616 році продовження пасхалії, Діонісій був настоятелем монастиря в Римі. Цей факт підтверджують і пізніші автори, зокрема Іоганн Трітемій, однак він не узгоджується з даними Кассіодора.
Кассіодор повідомив, що декотрі намагалися приписати Діонісію свої хибні погляди, але він був постійно та повністю вірний правилам Святих отців, спочив у церковному мирі та має вважатися спільником святих угодників Божих.
Дата й місце кончини Преподобного не відомі. Згідно однієї версії він відійшов до Господа в Римі. Інші ж джерела пишуть про монастир Віварій, який влаштував Кассіодор у своєму родовому маєтку Сціллацій на півдні Італії, куди Святий віддалився після 540, але не пізніше 556 року. У 556 році Кассіодор згадує Діонісія вже як померлого.
Слава Богу вовіки. Амінь.
