Злі слова, що ведуть у геєну вогненну

“Не дозволяйте злим думкам втілюватися в слова”(Блаженніший митрополит Онуфрій)
У Євангелії від Матфія1Мф. (5:21,22) ми читаємо дивні, прямо-таки екстремістські слова Христа: “Ви чули, що було сказано древнім: не вбивай, а хто уб’є, підлягає суду. Я ж кажу вам, що всякий, хто гнівається на брата свого даремно, підлягає суду; а хто скаже на брата свого: “рака”, підлягає синедріону; а хто скаже: “потвора”, підлягає геєні вогненній“.
Звичайно, у Нагорній проповіді, та й у деяких інших місцях Євангелія, достатньо екстремізму. Але щоб ось так прямо різко?
У багатьох дітей це взагалі в мову увійшло: “Ти що, дурень?” – і за це їх усіх прямо в пекло?
Водночас зауважимо, що діти також люблять порушувати інші заповіді, передусім “не вкради” та “не лжесвідчи”, не кажучи вже про повагу до батьків. Виховання, власне, розпочинається з того, що їм ставлять межі.
Але якщо до дорослого віку більшість людей привчаються нести відповідальність за злодійство та брехню, то от зневага… ну що такого: назвати дурня дурнем? Адже це ж і є справжнісінька правда?
Так воно напевно було і в євангельські часи.
Матфій, який прекрасно знав арамейську мову, навіть не став перекладати слово “рака”, яке напевно можна було почути й на базарі, й у богословській суперечці. Воно й означає “дурень, тупиця”, що усім було добре знайомо.
А, можливо, Іісус був прибічником політкоректності: усі мають право на особистий погляд, у жодному разі не слід нікого обсмикувати й так далі?
Абсолютно ні, у тому ж Євангелії ми знайдемо й куди різкіші вирази: “Змії, поріддя єхидни! Як утечете ви від суду вогню геєнського?”2(Мф. 23:33).
У тому разі Він викривав конкретну поведінку конкретних людей (книжників і фарисеїв), і напевно, їм було б не так образливо, якби Він просто назвав їх дурнями. Але Він не став цього робити.
Нерозумний, божевільний, а по-простому “дурень” – один із головних персонажів старозавітної книги Притч.
Це не просто людина з невисоким інтелектом, а та, яка свідомо відмовляється від Премудрості, від того погляду на світ, який пропонує людині Господь.
Нерозумний, божевільний, а по-простому “дурень” – один із головних персонажів старозавітної книги Притч. Це не просто людина з невисоким інтелектом, а та, яка свідомо відмовляється від Премудрості, від того погляду на світ, який пропонує людині Господь.
Наприклад: “Нерозумний нехтує настановами батька свого; а хто прислухається до викривань, той розважливий”3(Притч. 15:5).
Власне, приблизно це й відбувалося між Іісусом і Його супротивниками, і саме було б час нагадати їм ці слова Писання, повісити на них цей ярлик… знову-таки, Іісус так не вчинив.
Чому?
У Нагорній проповіді Він сам пов’язав ці начебто безневинні образливі слова з однією з десяти заповідей – “не убий”.
У тому самому розділі4Мф. (5:27,28) за тим самим зразком Іісус говорить про перелюб: заповідь забороняє, по суті, лише лягати з чужою дружиною, але всякий чоловік, який лише подивився на неї з пожаданням, вже скоїв перелюб “в серці своєму“.
Хіба мало, випадків у нього не було, або чоловіка він боявся, або просто старий був і негарний – ось за однією з цих причин бажана близькість не відбулася. Але самому собі такий чоловік вже дав дозвіл на все.
У цьому світі ми абсолютно скуті, ми залежимо від інших людей, обставин, власних страхів і обмежені, врешті-решт, тілом, яке схильне до хвороб, немочі, старості та смерті.
Проте людський розум набагато вільніший. У своїх думках, фантазіях, а в наші дні – у своїх комп’ютерних іграх і в просторі Інтернету ми можемо дозволити собі дуже багато що з того, що навряд чи здійснилося б у реальному світі. Тому так популярні порнографія та всілякі комп’ютерні ігри.
У цих іграх гравець вбиває абстрактних фашистів або інопланетних монстрів, і все це прекрасно усвідомлює.
Але коли він каже іншій людині (найчастіше в Інтернеті): “Ти дурень, божевільний, єретик, русофоб, антисеміт, ліберал, ретроград (список довгий), твоя думка не має жодного значення, ти для мене ніхто” – він каже це не комп’ютеру, а ближньому своєму. Інтернет і мобільний зв’язок, до речі, зробили нашим ближнім практично все населення планети, але це особлива тема.
Інтернет і мобільний зв’язок, до речі, зробили нашим ближнім практично все населення планети.
Людина каже, по суті: “Краще б ти не існував, мені було б так простіше й приємніше”.
Коли ця думка опановує масами, коли її носії беруть владу – вони будують концтабори та масово страчують тих, кого їм неприємно бачити на нашій планеті.
Зрозуміло, що в наші часи таке відбувається нечасто, але будь-яке масове вбивство завжди розпочинається зі слів: “Ці люди мені ніхто, вони не повинні існувати”.
Дистанція між “ти що, дурень?” і концтабором величезна. Так само величезна відстань відділяє вкрадену в сусіда по парті гумку від розкраденого бюджету великої країни, але те й друге – злодійство.
Шлях у геєну вогненну розпочинається з малих кроків, і попереджати “не влізай – уб’є” потрібно на підходах до того, що вб’є, а не на могилах вже вбитих.
Шлях у геєну вогненну розпочинається з малих кроків.
Адже все, в принципі, дуже просто. Критикувати конкретні вчинки та ясно висловлені думки іншої людини – допустимо, іноді навіть у різкій формі.
Переходити на особистості та виносити суд про цю людину, вважати її нижче за себе – у жодному випадку. У будь-якому підручнику етикету це написано, але раніше того – в Євангелії.
Біблеїст, публіцист Андрій Десницький