День пам’яті праведних Авраама праотця та Лота

9/22 жовтня Православна Церква вшановує пам’ять праведних Авраама праотця та Лота племінника його.

Коли зросло ідолопоклонницьке нечестя, Господь для оновлення Вітхозавітної Церкви та збереження істинного Богопізнання обрав благочестивого мужа Авраама.

Авраам, який спочатку називався Аврамом, був третім сином Фарри. Він народився майже за 2000 років до Різдва Христового та жив зі своїми рідними в місті Урі Халдейському в Месопотамії.

Господь захотів відокремити Аврама від середовища ідолопоклонників і повелів йому покинути батьківський дім і йти в землю, яку Він йому вкаже. При цьому Бог пообіцяв Авраму, що благословить, звеличить його, і він буде родоначальником великого народу, а також, що в ньому благословляться всі племена земні.

Аврам послухався Бога й разом зі своєю дружиною Сарою, батьком Фаррою та племінником Лотом, якого взяв на виховання після смерті свого брата Аррана, вирушив у дорогу. У Харрані Фарра помер, і мандрівники продовжили свій шлях без нього.

Коли Аврам прийшов у Ханаанську землю, йому з’явився Господь і пообіцяв дати ту землю його нащадкам.

Згодом разом із Лотом і своїм сімейством Аврам поселився в Сихемській долині, де жив у достатку та багатстві.

Проте через деякий час, щоб уникнути суперечок між домашніми та слугами, Аврам відпустив від себе Лота, який обрав для проживання Йорданську рівнину.

Після того Господь знову з’явився святому й сказав подивитися з гори на всі чотири сторони світу та пообіцяв дати ту землю, яку він бачить, його потомству.

Потім Аврам почав обходити край, обіцяний його нащадкам, і поселився біля діброви Мамре.

У той час Лот разом із багатьма жителями Йорданської рівнини потрапив у полон до Єламського царя.

Коли Аврам почув про те, то разом зі своїми рабами розбив неприятеля, звільнив полонених і відібрав здобич, захоплену ворогами.

На Йорданській рівнині тоді було п’ять міст, якими управляли окремі царі, Аврам повернув кожному з них те, що їм належало. Всі ці царі вийшли зустрічати святого, що повертався з перемогою.

Салімський же цар Мелхіседек, священник Бога Всевишнього, зустрів Аврама з хлібом і вином та благословив його.

Тоді праведник підніс Мелхіседеку десятину від воєнної здобичі, собі ж нічого не залишив.

Неодноразово Господь сповіщав Авраму, що він матиме дуже багато нащадків, проте його дружина все не народжувала, та й обоє вони були вже похилого віку.

Тому Сара вирішила, що перешкода до виконання обітниці Божої полягає в ній, і запропонувала Авраму взяти за дружину свою служницю Агарь, яка невдовзі й народила сина Ізмаїла.

Коли святому було 99 років, Господь  з’явився йому та сказав, що Сара народить сина Ісаака, при цьому назвав Аврама Авраамом, що означає «отець багатьох народів», а його дружину Сару Саррою, що означає «княгиня», «висока жінка». Також Господь заповідав звершувати обрізування немовлят чоловічої статі.

Невдовзі після того Бог з’явився Аврааму біля діброви Мамре у вигляді трьох мандрівників, яких святий гостинно прийняв і пригостив.

Один із мандрівників сказав праведнику, що через рік Він знову буде в нього і його дружина матиме сина.

Ті слова почула Сарра й розсміялася, бо вже минув у неї дітородний вік.

Тоді Господь запитав в Авраама, чому розсміялася Сарра й чи є щось неможливе для Бога, а потім ще раз підтвердив, що в Сарри буде син.

Коли святий проводжав мандрівників, то Господь відкрив йому Свій намір знищити Содом і Гоморру за беззаконня їхніх мешканців.

Почувши те, Авраам почав благати Бога, щоб Він пощадив ті міста, проте в них не знайшлося навіть десяти праведників. Тому Содом, Гоморра, Адам і Севоім Бог спалив сіркою та вогнем, які пролилися з неба у вигляді дощу, а на їхньому місці утворилося Мертве море.

За проханням праведного Лота Господь зберіг місто Сігор, в яке Лот вирушив заради порятунку зі своєю сім’єю.

Згодом 90-річна Сарра народила сина Ісаака. Коли ж дитя трохи підросло, Ізмаїл почав насміхатися з нього. Тоді Сарра сказала Аврааму, щоб той вигнав Агарь і її сина, щоб не мав спадку син рабині з її сином.

Все те засмутило Авраама, але Господь повелів йому послухатися Сарри та пообіцяв, що й від Ізмаїла утвориться народ.

Багато випробувань довелося зазнати праведнику за життя, але найтяжчим випробуванням для нього було повеління Господа принести Ісаака в жертву.

Проте і в цьому святий послухався Бога, бо був переконаний у правдивості Господніх слів щодо великої кількості нащадків від Ісаака і знав, що Бог навіть із мертвих може його воскресити.

Коли Авраам поклав зв’язаного покірного сина на жертовник і взяв ніж, Господь наказав йому не піднімати руки на отрока, а за те, що він не пожалів свого єдиного сина заради Нього, дав йому особливе благословення.

Невдовзі померла Сарра, й Авраам одружився знову та мав ще шість синів. Всього років життя праведника було 175, які він провів у вірному служінні Богу.

Святе Письмо називає цього праотця другом Божим. Із його роду по плоті народився Іісус Христос. Сам Син Божий у притчі про багача та Лазаря називає святого мешканцем Небесного Царства.

Слава Богу вовіки. Амінь.