Важливість Проскомидії для християнина

Що таке Проскомидія

Проскоми́дія (грец. προσκομιδή, «принесення», «піднесення», від προσκομίζω — «приношу»)^[— перша частина Літургії, що звершується в православних церквах.

Під час цієї частини Богослужіння шляхом особливих священнодійств, із принесених хліба та вина готується матерія для Євхаристії й при цьому звершується поминання всіх членів Церкви, як живих, так і покійних.

Найважливішим поминанням живих та померлих –  поминання на Проскомидії. 

Звершується єпископом або ієреєм у вівтарі на жертовнику під час читання Часів.

Головним завданням Проскомидії, є приготування Святих Дарів – хліба та вина – до євхаристійного приношення – «Жертви Безкровної». 

Для звершення проскомидії потрібно п’ять просфор. Та просфора, з якої беруться часточки для причастя вірних називається — агничною просфорою.

Та, з якої виймаються часточки на честь Божої Матері — Богородичною просфорою. А за чини ангелів святих — дев’ятичинною.

Чин Проскомидії

Під час вилучення Агнця та вливання в Чашу вина (приготування Святих Дарів), священник вимовляє особливі молитви,  слова пророцтв і євангельські цитати про страждання та смерть Спасителя на Хресті.

Далі відбувається вилучення частинок за Богородицю, усіх 9-ти чинів святих, за живих та за усопших. 

Усі часточки кладуться на дискос як знак повноти Церкви Христової (земної та небесної), главою якої є Христос.

Приготовані на початку Літургії Дари під час Анафори перемінюються у «Тіло» та «Кров» Христові, згідно заповіді  Спасителя: «..Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ломається. Це робіть на спомин про Мене!Так само й чашу взяв Він по Вечері й сказав: Це Кров моя, Нового Заповіту. Це робіть, коли тільки будете пити, на спомин про Мене!¹(1 Кор. 11:23-25)

Після Причастя, перед самим закінченням Літургії, вийняті з просфор на Проскомидії часточки занурюються в святу Чашу зі словами: «Омий, Господи, гріхи тих, що сьогодні поминалися, Кров’ю Твоєю Чесною, молитвами святих Твоїх», та за молитвами Церви, й згідно нашій вірі,  Господь омиває Своєю Кров’ю гріхи тих, кого пом’янули на Проскомидії.

У цьому полягає сила та дія очищення гріхів тих, за кого молилися на Божественній Літургії, а особливо тих, кого помянули та за кого вийняли часточки на Проскомидії.

І це не просто молитва – а дія жертовна, що має зв’язок із тим моментом, коли Спаситель за нас розіп’явся на Хресті, щоб невидимо, недосяжно для нашого розуму, спасти нас від темряви цього світу.

Ось чому – виймання на проскомідії з просфори часточки за живих чи спочилих, Церква завжди вшановувала як один із найважливіших допоміжних засобів очищення душі та поєднання з Христом Спасителем.

Святі та богослови про Проскомидію

Проскомидія є образом усього домобудівництва Христового: від Різдва до Страстей і до спасительної Жертви Його.

Хліб і вино, що приносяться, означають Церкву Христову — тих, що єднаються з Ним через Хрещення та Євхаристію.

Під час Проскомидії ми бачимо, як Христос є Главою Церкви, а навколо Нього — Його Мати, святі, живі та спочилі. Це — ікона єдності небесної та земної Церкви.

Коли священник виймає часточки з просфори за живих і померлих, тоді вся Церква, що на небі та на землі, з’єднується воєдино у Христі. Бо Церква — це єдине тіло, і ті, за кого моляться, стають учасниками Божественної благодаті. 

Святий Миколай Кавасила

Проскомидія є образом усієї Церкви: Агнець — Христос, а часточки — всі святі, живі та померлі вірні. Таким чином, кожен, чиє ім’я згадане, невидимо входить у спілкування з Христом у Його Жертві.

Святитель Кирил Єрусалимський

Велика користь душам, за які приноситься ця свята й страшна Жертва. Не тільки за померлих, але й за живих, які потребують допомоги, ми молимося, щоб Бог змилувався та подав їм спасіння.

Святитель Герман Константинопольський

Проскомидія є таємничим образом перебування Господа у світі: у Вифлеємі Він народжується, у Назареті виростає, в Єрусалимі приносить Себе на заклання.

Святитель Іоанн Златоуст

Священнослужитель, коли поминає імена, говорить не від себе, але від імені всього народу, щоб була велика користь тим, кого поминають.

Дивись, яка велика користь від Літургії: навіть тоді, коли поминають померлих, не дарма це відбувається, бо Бог приймає молитви за них.

Святитель Василій Великий

У молитві ми приносимо жертву за тих, хто спочили в надії на воскресіння, бо велику силу має жертва на престолі та молитва, яка відбувається над нею.

Святитель Кирило Єрусалимський

Потім ми молимося за всіх, що спочили раніше: спершу за патріархів, пророків, апостолів, мучеників… потім і за всіх померлих у надії на воскресіння… Ми віримо, що це принесе їм велику користь, коли приносимо молитву перед Святою Жертвою.

Святий Димитрій (Стенілое)

Поминання на Літургії є найбільш виразним свідченням того, що ми не спасаємося поодинці: во Христі все людство стає єдиною спільнотою, й ця спільність знаходить своє виявлення в молитві Церкви.

Єпископ Афанасій (Євтич)

Коли ми поминаємо когось на Літургії, ми ставимо його ім’я у саме серце Церкви — на дискос, біля Агнця Христового. Це найвище виявлення любові та братерської єдності.

Священик Олександр (Шмеман)

Поминання на проскомидії є ддолученням людини — живої чи спочилої — до тіла Христового, яке приноситься в жертву на престолі. Це справжнє втаємничення в таїнство спасіння.

Архімандрит Ієронім Афонський

Коли ми подаємо імена на Проскомидію, ми насправді віддаємо їх у руки Христа. Вони перебувають перед Його Жертвою, перед Його Кров’ю та Його Тілом.