День пам’яті мучеників Назарія, Гервасія, Протасія та Кельсія

14/27 жовтня Православна Церква вшановує пам’ять святих мучеників Назарія, Гервасія, Протасія та Кельсія.

Мученик Назарій походив із Риму. Його батько сповідував іудейство, а матір була християнкою. Назарій вагався, до якої віри йому схилитися, і зрештою вирішив триматися християнства.

Святий ревно служив Богу та навертав невірних на шлях спасіння.

Він взяв у батьків належну йому частину майна й через деякий час прибув у Медіолан. Там усі свої статки Назарій витратив на милостиню бідним і на потреби ув’язнених за віру во Христа.

Римським імператором на той час був жорстокий Нерон (54–84), що розпочав гоніння на Церкву Христову.

Багато християн перебувало в темницях. Назарій піклувався про в’язнів і спонукав мужньо звершити мученицький подвиг.

Разом із іншими в ув’язненні перебували благочестиві мужі Гервасій і Протасій. Назарій бачив, як вони бажають постраждати за Істинного Бога, мав до них велику любов і сам бажав померти разом із ними.

Згодом про Назарія стало відомо правителю тієї області Ануліну. Святого схопили й він постав перед судом.

Мученик не лише відмовився від поклоніння несправжнім богам, а й ганьбив їх та викривав нечестя правителя. За те його побили та вигнали з міста.

Тоді йому з’явилася у видінні матір і повеліла йти в Галлію та проповідувати там Слово Боже.

Святий послухався повеління матері, прийшов у, вказаний йому, край і почав відвертати людей від ідольської омани.

У місті Мелії він взяв в однієї благородної жінки на виховання 3-річного хлопчика Кельсія, охрестив його та навчив істинної віри.

Коли про Святого дізнався правитель Діновій, то побив і ув’язнив його разом із Кельсієм.

Наступного ранку обох мучеників повели на страту.

Побачивши гарного отрока, дружина Діновія пожаліла його, тому вона вмовила чоловіка відпустити Кельсія та його учителя.

У місті Тімірі (нині Трір) святих схопили ідолопоклонники й послали до імператора Нерона.

Мученики простали перед імператором і сповідали там Істинного Бога. За це Назарія кинули на землю й топтали ногами, а Кельсія побили різками.

Коли страждальців змушували до жертвоприношення, то після їхньої молитви ідоли впали на землю.

Після того мучеників віддали на поживу звірам, але звірі не заподіяли їм шкоди.

Потім Назарія та Кельсія хотіли втопити в морі, однак святі пішли по воді, як по суші. Через те чудо імператорські слуги навернулися до християнства.

Врятовані Господом від смерті, Назарій і Кельсій прибули в Медіолан, де Гервасій та Протасій продовжували томитися в темниці.

Правитель Анулін знову схопив Назарія та здивувався з того, що Святий вийшов живим із рук імператора Нерона.

Після відмови від поклоніння богам Назарія та Кельсія побили та кинули до в’язниці, де перебували Гервасій і Протасій.

Анулін розповів про Назарія Нерону. Той подумав, що слуги самі відпустили Мученика на волю, тому почав шукати їх, щоб покарати, але не знайшов.

Ануліну імператор наказав негайно умертвити проповідника Христа. Так за наказам Нерона святих Назарія та Кельсія усікли мечем.

Один благочестивий чоловік потай забрав мощі страждальців і приніс до себе додому. Там від них зцілилася його паралізована дочка.

Після того чесні останки святих поховалив саду того чоловіка.

Святі Гервасій і Протасій були близнюками. Вони народилися в Медіолані в сім’ї благочестивого воїна Віталія та його дружини Валерії.

Батько святих Віталій постраждав за Христа в місті Равенні, де його кинули в рів і заживо поховали.

Матір Валерія прийшла в Равенну, щоб забрати тіло свого чоловіка, але місцеві християни не хотіли втратити такий скарб і не віддали їй його тіло.

На зворотному шляху в одному поселенні Валерію, що відмовилася скуштувати ідоложертовне м’ясо, жорстоко побили ідолопоклонники. Нечестивці привели її в Медіолан, де на третій день вона померла.

Після смерті батьків Гервасій і Протасій роздали свої статки бідним і звільнили рабів. Самі ж вони поселилися в убогій хатині, де проводили час у молитвах, пості й читанні божественних книг.

Близько десяти років так подвизалися брати, а потім їх схопили й ув’язнили за наказом правителя Ануліна.

Коли воєначальник Астазій ішов на війну проти персів, ідольські жерці сказали йому змусити Гервасія та Протасія принести жертву богам, якщо він хоче повернутися з перемогою.

Святі відмовилися від мерзенного жертвоприношення і тоді їх убили. Гервасія забили на смерть олов’яними прутами, а Протасія довго били палицями, а потім обезголовили.

Благочестивий чоловік Філіпп разом із сином забрав тіла страждальців і поховав у своєму домі.

Чудотворні мощі Назарія, Гервасія, Протасія та Кельсія знайшли близько 395 року, коли єпископом у Медіолані був святий Амвросій.

Слава Богу вовіки. Амінь.