Мета шлюбу

— Владико, хотілося б запитати про православну сім’ю – це дуже актуально зараз. Передусім, як правильно розуміти роль та місце жінки в сучасній православній сім’ї? 

— Безумовно, не тільки говорити. Грецькою таїнство шлюбу називається “Послідування вінчання”.

І ми говоримо: “Вінчається раб Божий Андрій рабі Божій Марії”. Що це означає?

Що він кладе її на свою голову як вінець. Звичайно, не як терновий вінець Христа. А як красивий вінець. Вінець, яким він повинен пишатися та якому він повинен радіти.

У Древній Греції вінцями увінчувалися спортсмени, атлети. І подружжя є один для одного вінцем, який дав Бог. Тому що чоловік/дружина намагається в житті бути цнотливим та чистим. І перед Богом він/вона обіцяє, що зі своєю дружиною чи чоловіком буде іти в напрямку до Бога.

Мета шлюбу не в тому, щоб народити дітей. Це другорядна мета. Мета шлюбу не в щасті – це теж другорядна мета. І шлюб беруть не для того, щоб просто провести добре та радісно час.

Метою шлюбу є укладання вічного союзу з Женихом-Христом – для цього звершується шлюб.

Мета шлюбу не в тому, щоб народити дітей. Мета шлюбу не в щасті, й шлюб беруть не для того, щоб просто провести добре та радісно час. Метою шлюбу є укладання вічного союзу з Женихом-Христом.

Тому й апостол Павло говорить, що “тайна сія вєліка єть“. І вказує на шлюб Христа з нареченою-Церквою.

Якщо ж ця перша мета від нас відійде, а все другорядне посяде перше місце, тоді наш шлюб у небезпеці – він може розпастися.

Що, якщо у нас не буде дітей у шлюбі: виходить, шлюб не склався і ми невдахи? Чи якщо у нас якісь економічні труднощі в шлюбі, в нас немає дому чи інші складнощі – значить, шлюб не склався? Чи дружина захворіє та буде прикута до ліжка, або наша дитина захворіє, або ми самі захворіємо – що, це означає, що шлюб невдалий?

Ні, зовсім ні, навпаки! Це означає, що шлюб має більше можливостей для досягнення своєї головної мети.

Якось до старця Паїсія прийшла група молодих студентів. Вони попросили його: “Помолися, щоб ми знайшли хороших дівчат і щоб вони були хорошими дружинами”.

А старець трохи пожартував. І він їх запитує: “А ви церковні люди?

Відповідають: “Ну, ми стараємося”.

– І вам не соромно того, що ви хочете хороших дівчат?

– Старче, а кого ж нам брати?

Він і говорить: “А що ж буде з іншими дівчатами, хто ж їх візьме тоді? Ми їх у консервну банку, як шпроти, чи що, засунемо? Нехай хороших візьмуть погані, а погані візьмуть хороших. І я буду молитися, щоб ви знайшли найжахливіших дівчат, які є у світі”. Звичайно, половина з тих молодих людей після того стала монахами.

Митрополит Афанасій Лімасольський (Ніколау)